Ла-Пальма

Національний парк

Ла-Кальдера-де-Табур'єнте, гігантський кратер діаметром 8 км і глибиною до 2 км, утворений декількома могутніми виверженнями вулкана. Він став природною фортецею і притулком для останніх бенахоарес під час іспанського вторгнення XV столітті. Кратер, що став четвертим Національним Парком Іспанії, був відкритий в 1954, має багато пішохідних маршрутів. Він складається з масивної вулканічної скелі, близько 10 км в діаметрі, та «Ущелини жаху», що лежить на південному заході. Стіни ущелини в деяких місцях сягають 2 000 м, а на його схилах ростуть канарські сосни. Парк охоплює 4 690 га. Обвалів тут практично не буває. Хоча «кальдерас» є вулканічними кратерами, Кальдера-де-Табур'єнте — результат процесів ерозії, що відбулася декілька мільйонів років тому. До Парку можна з легкістю добратися на машині або автобусі з Санта-Крус-де-ла-Пальма.

Пишна рослинність, багато видів якої ендемічна для цього регіону, поєднується з голими верхів'ями гір. Парк часто оповитий легким серпанком туману, що полонить любителів природи. Уздовж крутої гірської дороги навкруг піку Мучачос встановлено 6 башт із телескопами. Піко-де-ла-Крус — одна з найвищих вершин парку. Стежка до піку Мучачос відкриває краєвид на приголомшливу крутизну стін кратера.

У кінці вересня 2021 року вулканічна активність на острові активізувалася.[1]

Лос-Тілос

У глибокій ущелині Барранко-дель-Агуа, потопаючій в тумані, — вічнозелений тропічний ліс, найбільше на острові місце стародавнього лаврового лісу Laurisilva, а також лип, мирта і папороті. У 1983 році Лос-Тілос був проголошений ЮНЕСКО Біосферним заповідником. На площі 5 км² існує кілька пішохідних маршрутів, де можна помилуватися мальовничими водоспадами.

Піший перехід вздовж гірського ланцюга Кумбре-В'єха з Рефухіо-дель-Пілар (1 450 м) до Фуентекальєнте. Стежка проходить мимо вражаючих геологічних утворень і мальовничих видів на східний і західний береги острова.

В археологічному районі Ла-Сарса можна побачити свідоцтва існування бенахоарес — стародавніх мешканців Ла-Пальма. Вони залишили петрогліфи, висічені на скелях в декількох місцях північної частини острова, включаючи Долю Фаро, Дон Педро і Хуан Адалід. Ці малюнки складаються головним чином із спіралей, кіл і лінійних фігур, значення їх залишається невідомим. В Інформаційному центрі є музей, присвячений побуту бенахоарес. Експозиція доповнена 20-хвилинним відеофільмом. Коли в 1941 році тут були знайдені петрогліфи, вони відразу стали сенсацією в археології. Стародавні мешканці острова також залишили два зображення в стилі ацтеків: чоловіка і абстрактну фігуру жінки з головою комахи. В печері Де Бельмако існують написи епохи гуанчі.

Адміністративний центр острова Санта-Крус-де-Ла-Пальма (ісп. Santa Cruz de la Palma) розташований у бухти, яку гуанчі називали Тімібукар. Здавна місто грало значну роль в економічному і політичному житті Іспанії. В XVI столітті це був третій по значущості порт у всій іспанської імперії, після Севільї і Антверпена, а також найкращий кораблебудівний центр на Канарах. Багатства міста привертали піратів: кілька разів вони грабували його, особливо жорстокий набіг відбувся в 1553 році під командою Жан-Поля де Біланкуру, що прозивався «Дерев'яна нога». Проте місту завжди вдавалося відбудовуватись, і сьогодні він — столиця острова.

Санта-Крус — маленьке містечко визначні пам'ятки якого розташовані в межах декількох кварталів від набережної Авеніда Марітіма. Серцем старого міста і найкрасивішою його частиною є Площа Іспанії і вулиця Далі. На вулиці Далі знаходиться Палац Салазара XVII століття, де зараз розташовується туристичний центр. На піднесенні за Площею Конституції знаходиться Церква Святого Світла XVI століття, одна з декількох маленьких церков міста. Декілька красивих старих будинків з балконами розташовано на набережній, в серці старого міста знаходиться аюнтам'єнто (ратуша) XVI століття. Стелі холу оброблені чайним деревом, також як і розташована неподалеку церква де Сан Себастьяно, що датується тим же періодом. В Будинку Тютюну музей сигар. Центр розвивався протягом невеликого відрізка часу і тому вельми гармонійний.

Лос-Льянос-де-Арідане(ісп. Los Llanos de Aridane)найбільше місто Ла-Пальми (20 тис. мешканців) сучасне і діловите, за винятком площі Пласа-де-Еспанья. На одному боці площі знаходиться будівля мерії, навпроти — Іглесія-де-Нуестра-Сеньйора-де-лос-Ремедіос — біла церква XVI століття побудована в канарському колоніальному стилі. Барочний вівтар прикрашений статуєю святого покровителя роботи голландського майстра XVI століття. Парк Параїсо-де-лас-Авес — поєднання ботанічного саду і маленького зоопарку, притулок екзотичних птахів з багатьох куточків землі.

Село, що лежить серед зелених пагорбів над Санта-Крус-де-Ла-Пальма, — центр паломництва і найважливіша святиня на острові. Церква збудована в 1657 році на місці каплиці. Історичний комплекс, що включає Будівлю прочанина XVII століття, Приходський будинок початку XVIII століття і декілька будівель, які свого часу належали членам місцевої аристократії. Церква — типовий зразок колоніальної канарської архітектури з дерев'яним балконом на фасаді, побіленими стінами і чарівним зведенням в стилі «мудехар», виконаним з канарської сосни. Центральне місце на позолоченому бароковому вівтарі займає 82-см теракотова статуя XIV століття Снігової Мадонни, святої покровительки острова, зробленої у Фландрії і встановленої на срібний мексиканський постамент. Це зображення пов'язано з дивною появою Мадонни під час серпневої завірюхи, що одного разу звалилась на Рим. Стіни прикрашені рядом полотен, принесених в дарунок.

В центрі цього прибережного селища розташована одна з найстаріших церков на Канарських островах — Іглесія-де-Сан-Андрес-Апостол (XV — XVII сторіч). Інтер'єр цікавий головним вівтарем і ретаблем (вівтарною ґраткою) у стилі бароко і зведенням в стилі «мудехар». На стінах картини.

У Лос-Саусес велика церква Іглесія-Нуестра-Сеньйора-де-Монсеррат — найбільша церква на острові, збудована в 1515 році. Її нинішній неороманський стиль — результат реконструкції 1960 року. В церкві зберігається зображення Мадонни пензля нідерландського майстра Пітера Поубруса.

Барловенто цікавий вівтарем 1767 року в Іглесія-де-Нуестра-Сеньйора і декількома іспанськими статуями XVI і XVIII століть, а також фієстою, що проводиться тут раз на два роки в серпні, коли місцеві жителі відтворюють криваві сцени битви при Лепанто (1571). За 6 км на північний схід знаходиться Піськінас де Фахана з гірським озером, заповненим прохолодною водою. Розташований поряд маяк Пунта Кумпліда працює безперервно з 1860 року.

Це маленьке містечко, оточене банановими плантаціями. В 1492 році Алонсо Фернандес де Луго почав захоплення острова з Тасакорте. Сьогодні в його контурах домінує церква XVI століття Іглесія-де-Сан-Мігель-Архангел (закінчена в 1992 році) з віконними вітражами.

Невеликий курорт Пуерто-Наос. Головна привабливість для туристів 330 сонячних годин щорічно. Пляж з чорним піском, найдовший на острові. 4-рі зірковий готель «Ла-Пальма», відкритий в 1990 році.

Назва цього місця походить від слів ісп. fuente caliente — «гаряче джерело». Проте джерело давно вже був знищено чередою вулканічних вивержень. Маленьке містечко, розташоване серед виноградників. Заснований в 1948 році виноробний завод, найстаріший на острові. Церква Сан-Антоніо-Абад 1730 року заснування. Пунта Фуентекальєнте, найпівденніша точка Ла-Пальми з маяком і заводом по опрісненню води.

Масо відомий своїми сигарами ручного виготовлення (ісп. puros), плетеними корзинами і мереживами, виготовленими в Школі острівних ремесел. В Кераміко Моліно роблять копії чорних амфор гуанчей.