Напівметали

Напівметали або метало́їди (рос. металлоиды, англ. metalloids, нім. Metalloide n pl, Nichtmetalle n pl) — елементи періодичної таблиці хімічних елементів, кристали яких мають властивості, проміжні між властивостями металів і властивостями напівпровідників.

13 14 15 16 17
B
Бор
C
Карбон
N
Нітроген
O
Оксиген
F
Фтор
Al
Алюміній
Si
Силіцій
P
Фосфор
S
Сульфур
Cl
Хлор
Ga
Галій
Ge
Германій
As
Арсен
Se
Селен
Br
Бром
In
Індій
Sn
Станум
Sb
Стибій
Te
Телур
I
Йод
Tl
Талій
Pb
Плюмбум
Bi
Бісмут
Po
Полоній
At
Астат

Електропровідність напівметалів скінченна при низьких температурах, чим вони відрізняються від напівпровідників. Проте при підвищенні температури вона зростає, чим відрізняється від електропровідності металів. Така поведінка пояснюється тим, що в зонній структурі напівметалів немає забороненої зони. Рівень Фермі лежить в області, де сусідні зони перекриваються. Тому навіть при низьких температурах існує скінченна концентрація вільних електронів, які можуть переносити струм. При підвищенні температури рівень хімічного потенціалу електронів зміщується в область енергій, де густина станів вища. Цим пояснюється зростання провідності при вищих температурах.

Напівметалами вважаються:

Іноді до напівметалів відносять також германій і графіт.

Див. також

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.