Напівметали
Напівметали або метало́їди (рос. металлоиды, англ. metalloids, нім. Metalloide n pl, Nichtmetalle n pl) — елементи періодичної таблиці хімічних елементів, кристали яких мають властивості, проміжні між властивостями металів і властивостями напівпровідників.
13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
---|---|---|---|---|
B Бор |
C Карбон |
N Нітроген |
O Оксиген |
F Фтор |
Al Алюміній |
Si Силіцій |
P Фосфор |
S Сульфур |
Cl Хлор |
Ga Галій |
Ge Германій |
As Арсен |
Se Селен |
Br Бром |
In Індій |
Sn Станум |
Sb Стибій |
Te Телур |
I Йод |
Tl Талій |
Pb Плюмбум |
Bi Бісмут |
Po Полоній |
At Астат |
Електропровідність напівметалів скінченна при низьких температурах, чим вони відрізняються від напівпровідників. Проте при підвищенні температури вона зростає, чим відрізняється від електропровідності металів. Така поведінка пояснюється тим, що в зонній структурі напівметалів немає забороненої зони. Рівень Фермі лежить в області, де сусідні зони перекриваються. Тому навіть при низьких температурах існує скінченна концентрація вільних електронів, які можуть переносити струм. При підвищенні температури рівень хімічного потенціалу електронів зміщується в область енергій, де густина станів вища. Цим пояснюється зростання провідності при вищих температурах.
Напівметалами вважаються:
- Бор (B)
- Арсен (As)
- Стибій (Сурма) (Sb)
- Телур (Te)
- Полоній (Po)
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.