Наступ в Центральній Лівії (2020)

Громадянська війна триває в Лівії з 2014 року, а після 2016 року країна була розділена між Палатою представників, заснованою в Тобрукі на сході, та урядом Національної угоди в Триполі та західній Лівії. Лівійська національна армія фельдмаршала Халіфа Хафтара надала військову підтримку Палаті представників. Обидва уряди-суперники претендують на легітимізацію своєї влади в Лівії. Уряд Національної згоди визнано міжнародною Радою Безпеки ООН як уряд Лівії, хоча й палата представників отримує підтримку декількох країн, включаючи Росію, Об'єднані Арабські Емірати та Францію. До 2019 року Лівійська національна армія контролювала більшу половину Лівії, тоді як Уряд Національної згоди в основному контролював Триполі та декілька районів.

У квітні 2019 року сили Хафтара розпочали операцію з взяття під контроль столиці Триполі, вибиттю Уряду Національної згоди та об'єднання всієї Лівії.[10] Після чотирнадцяти місяців бойових дій УНЗ тримала Триполі і витіснила східні сили з міста до 4 червня 2020 року.[9] Після цього військові УНЗ розпочали контрнаступ проти сил Хафтара. Місто Сирт та розташована поблизу аеробаза Аль Юфра вважаються важливими для контролю над нафтовими портами Лівії вздовж Середземного моря, а в аеробазі розміщені винищувачі МіГ-29 та бомбардувальники Су-24, надані Росією військам Хафтара.[2] Оперативний штаб «Сірте-Джуфра» був створений УНЗ для нагляду за операціями Лівійської армії в цьому районі, командуючим бригадним генералом Ібрагімом Байтом аль-Малом.[4][11]

5 червня

УНЗ відвоювала більшу частину території на північному заході Лівії, яку захопила ЛНА під час наступу на Триполі в 2019 році.[12]

6 червня

Сили УНЗ розпочали операцію, для захоплення Сирту, який утримувала ЛНА.[8]

7 червня

Сили УНЗ вступають в Сирт. Однак контратака ЛНА із застосуванням безпілотників, літаків та артилерії відкинула їх назад,[13] завдавши втрат ВПС УНЗ та сирійським повстанцям.[14][15] За даними лівійських та болгарських джерел, авіаудар, виконаний з невідомого літального апарату, можливо, Міг-29, знищив турецький військовий конвой та завдав важких жертв (включаючи турецьких військовослужбовців та сирійських повстанців) зупинив просування УНЗ.[16][17]

8 червня

УНЗ заявили, що вони взяли під контроль два райони біля околиць Сирту.[11]

9 червня

УНЗ відхилила пропозицію про припинення вогню, запропоновану Єгиптом.[1]

11 червня

ЛНА змогла уповільнити просування УНЗ в бік Сирту, використовуючи повітряні сили.[18]

22 червня

Винищувачі F-16C / D ВПС Єгипту летять разом з Airbus A330-243MRTT-танкерами ВВС ОАЕ увійшли в повітряний простір Лівії. Можливо, вони наносили удари по силам ПНР в Місураті спільно з винищувачами російського виробництва Лівійської національної армії Су-24М. Раніше президент Єгипту Абдул Фаттах ас-Сісі заявив, що країна може вторгнутися до Лівії на законних підставах, і закликав єгипетську армію бути повністю боєздатною. Він зазначив, що Єгипет отримав прямі погрози від «найманців-терористів і ополченців», тому будь-яке військове втручання Каїра буде законним[19].

25 червня

О 2 або 5 годині вечора сили Сараджа за підтримки Туреччини завдали удару по базі ВПС Джуфра (Аль-Джуфра), де розміщувалися військові літаки. Повідомляється, що деякі з літаків були знищені. Потім о 18:46 сталася атака з дронів[20].

4 липня

Неіндифіковані бойові літаки наблизилися до бази «Аль-Ватія». Авіаудари знищили військову техніку Уряду Національної згоди, яку їм надала Туреччина; в тому числі, ЗРК MIM-23 Hawk та антирадар KORAL, що розміщувався на базібазі.[21][22]

13 липня

Туреччина попередила Хафтара, якщо вони не припинять, то Туреччина буде використовувати проти нього військові дії. Тим часом Єгипет бере участь у переговорах з Грецією щодо Лівії задля підтримки Лівійської національної армії.[23][24]

21 червня президент Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі заявив, що Сирт та Джуфра є «червоною лінією» для Єгипту, і що Єгипет буде військово втручатися, якщо Уряд Національної згоди та його союзники з Туреччини захоплять території Лівійської національної армії. Представник уряду Туреччини заявив, що будь-яке припинення вогню вимагає також виведення Лівійської національної армії з Сирту[25][26]. Саудівська Аравія та Йорданія[27] також виявила свою підтримку позиції Єгипту[28] .

Уряд Національної згоди засудив заяву президента Єгипту, заявивши, що це «ворожий вчинок і пряме втручання та що це означає оголошення війни». Агіла Салех Ісса, спікер палати представників Лівії, підтримав заяву Сісі та Єгипту про допомогу в боротьбі з Урядом Національної згоди[27]. Ісса заявив єгипетським ЗМІ: «Лівійський народ офіційно просить Єгипет втрутитися у військовий конфлікт, якщо цього потребують необхідність підтримки національної безпеки Лівії та національної безпеки Єгипту»[29]. Прем'єр-міністр УНЗ Фаїз аль-Сарадж наклав вето на пропозицію Єгипту провести зустріч Ліги арабських країн, щоб обговорити ситуацію в Лівії[3]. Президент Сісі оглянув війська на західному кордоні Єгипту з Лівією і оголосив, що єгипетська армія готова втрутитися.[30]

22 червня президент Франції Емманюель Макрон засудив роль Туреччини у підтримці УНЗ, назвавши це «небезпечною грою».[31] Того ж дня з'явилася новина про те, що сирійські ополченці будуть відправлені до Лівії для боротьби з силами Лівійської національної армії.[32] Також того ж дня командування Сполучених Штатів в Африці, а саме генерал Стівен Дж. Таунсенд та посол США в Лівії Річард Норланд зустрілися з Фаїзом аль-Сараджом та його делегацією в Зуарі поблизу туніського кордону.[33] 24 червня міністр закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо зустрівся з Фаїзом аль-Сараджом у Триполі, щоб «підкреслити необхідність відновлення політичного процесу та припинення іноземного втручання».[34]