Національний музей Революції Гідності

«Дорога Небесної сотні» — меморіал на бруківці Алеї Героїв Небесної Сотні. 24 лютого 2014

На початку доленосних для України подій взимку 2013—2014 років група музейників і активістів зрозуміла, що розгортання громадських протестів набуває історичного масштабу та суспільного значення, що розуміння свободи як культурної та суспільної цінності набуває унікальних виявів у новітній історії держави. Ентузіасти групи закликали подбати про збереження для нащадків унікальних свідчень і розпочали просвітницьку польову роботу на барикадах і в медіа-просторі. Роз'яснювали, що свідченнями буде ледь не кожен предмет, що опинився в епіцентрі подій, кожне явище, що постало в ході боротьби громадян за свої права та свободу, а також задокументовані події на фото, відео, розповіді учасників і свідків революції — кожна емоція, радість і біль.

Так у січні 2014 року виникла ініціатива «Музей Майдану», яка восени 2014 року об'єдналася з ініціативою Аналітичного центру pro.mova «Музей Свободи». У лютому 2015 року музейники групи заснували Громадську організацію «Музей Майдану».

Головним завданням об'єднаної ініціативи стало збереження пам'яті про події та людей Євромайдану, зокрема шляхом збирання свідчень, документів, усних історій і предметів, охорони меморіальних місць, об'єктів.

На різних етапах створення Музею Майдану підтримали Самооборона Майдану та низка ініціатив — Бібліотека Майдану, Пошта Майдану, Автомайдан, Майдан прес-центр та інші, а також Український інститут національної пам'яті, Міністерство культури України, Київська міська державна адміністрація, Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Національний заповідник «Софія Київська», Музей історії міста Києва, Національний музей історії України у Другій світовій війні, ГО «Агенція культурних стратегій», Український комітет ІКОМ.

Із січня 2014 року громадська ініціатива «Музей Майдану/Музей Свободи» зібрала понад дві тисячі артефактів, документів, світлин та усних свідчень, що змогли скласти основу новоствореного Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції гідності, провела низку виставкових проектів в Україні і за кордоном, здійснила консультації із світовими експертами-музейниками, взяла участь у начальних поїздках з вивчення міжнародного досвіду, проаналізувала тенденції розвитку «музеїв пам'яті» та викликів, які стоять перед ними.

Інформаційно-навігаційна система «Місця Революції Гідності» біля Головпоштамту

Організаційно заклад базується на трьох взаємопов'язаних функціональних елементах: Меморіал Героїв — Музей Майдану — Дім Свободи, стратегічними активами якого є: ПАМ'ЯТЬ, яку він оберігає; ЛЮДИ, яких шанує, КОЛЕКЦІЇ, за які дбає та ІДЕЇ, які він генерує.

Музей Революції гідності має стати багатофункціональним музейним комплексом, відкритою динамічною інституцією нового покоління, що базується на подіях минулого і спрямовується у майбуття, слугує авторитетною платформою для рефлексій над темою свободи та осмислення масштабних історичних процесів. Музей зберігає пам'ять про події, учасників та наслідки Революції гідності, Помаранчевої революції, Революції на граніті, інших подій на майдані Незалежності та в інших місцях, пов'язаних із боротьбою українців за права та свободи людини, свободу як цінність, незалежність України та цивілізаційний вибір. Музей покликаний поширювати ідеї гідності і незалежності, свободи самоорганізації, розкривати особливості боротьби за права та свободи у світовому контексті, сприяти активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку українського суспільства, формуванню відповідальності за своє майбутнє.

Музей буде відкритою, учасницькою, дискусійною, дослідницькою, культурно-освітньою інституцією, міждисциплінарною платформою збереження пам'яті про боротьбу за свободу в новітній історії України, осмислення соціальних рухів і масштабних історичних процесів, рефлексій над питаннями свободи й ідентичності, промоції відповідального критичного мислення, соціальної відповідальності та громадського активізму, сприяння консолідації українського суспільства. У перспективі Музей має стати інтелектуальним і креативним осередком усіх видів ініціатив, пов'язаних з інклюзивним осмисленням минулого та консолідованим творенням майбутнього.

Основні структурні складові

• Меморіал Героїв Небесної Сотні
• Експозиція (основна, змінна, мандрівна, віртуальна, експериментальна)
• Фондосховище
• Дослідницький та реставраційний центр
• Центр інновацій і самоосвіти (дитячий музей, лабораторія ініціатив, творчі майстерні)
• Медіатека, архіви, книгозбірня
• Публічний простір (зона зустрічей, комфорту, дозвілля)
• Комунікаційний простір (кіноконцертна зала, конференц-зала)
• Простір майданівських ініціатив
• Музейна крамниця-кав'ярня

У перший рік зібрана активістами колекція містила приблизно 2000 предметів, близько 500 аудіо- та відеоінтерв'ю, а також фотографії та книжкові видання. Зокрема музей успадкував залишки Бібліотеки Майдану, вцілілі в Українському домі після погрому «беркутівців». То були переважно книжки патріотичного спрямування, якими люди ділилися з просвітницькою метою. Зараз Бібліотека Музю Майдану примножується передовсім уже виданнями про Майдан. Це найбільша колекція художніх і науково-популярних видань із цієї тематики. Також співробітники музей поповнюють книгозбірню виданнями на тему інших світових революцій останнього часу, теперішньої війни на Донбасі та післямайданної України. Крім того, до збірки надходить різного роду патріотична, історична, культурологічна, філософська, музейницька література. Концепція закладу передбачає, крім виставкової, створення осередку для дискусій і зустрічей під назвою Дім Свободи. В його межах, серед іншого, запланована бібліотека для дослідників і зацікавлених у темі.

Речову колекцію складено з різних груп, які поповнюються донині. В її складі унікальні артефакти, включаючи барикадний хенд-мейд — від предметів самооборони та побуту до зразків протестного мистецтва.

Макет «Йолки»

Серед раритетів зібрання:

• арт-інсталяція «Різдвяна шопка»,
• серія живописних полотнищ «Майбутнє України» (розміром 200 х 1000, кожне з яких малювали в епіцентрі подій понад 100 людей в Києві, Донецьку та Луганську),
• прострілений сітілайт-бокс,
• 40-тонна металева конструкція «Йолки» з понад 500 прапорами, постерами, слоганами та іншими предметами,
• двометрова копія «Йолки» зі студії Громадського ТВ,
• пневмогармата,
• розтрощений автомобіль автомайданівця,
• скульптурна плита «Нова Україна» французького митця Роті,
• велосипедна конструкція із сонячною батареєю француза Гійома Аламі,
• «коктейлі Молотова» з електричних лампочок, начинених перцем та палаючою сумішшю,
• прострілені шоломи героїв Небесної сотні.

Колекція має мистецьку, соціальну, культурологічну, етнологічну й історичну цінність. Її збирання та збереження є наслідком суспільної довіри та взаємодії, спільної відповідальності за збереження історії та творення майбутнього. Кожний із цих предметів зберігає пам'ять і живу історію.

Перебуваючи в процесі спорудження своєї будівлі, Національний музей Революції Гідності провадить виставкову, культурну й освітню діяльність

на партнерських майданчиках у Києві, Україні, світі. Попри те, крім разових виставок і подій, Музей пропонує увазі відвідувачів і постійні експозиції.

Актуальність та особливості творення Музею Майдану, шляхів збереження і презентації сучасної історії обговорювалися із міжнародними експертами, зокрема Ліндою Норріс (Фулбрайтівський стипендіат, автор блогу Uncataloged Museum, США), Сарою Блюмфільд (директор Меморіального музею Голокосту у Вашингтоні, США), Елейн Ґуріан (екс-заступник директора Національного музею американських індіанців у Вашингтоні, екс-заступник Секретаря Смітсонівського інституту, США), Йоганнесом Расмуссеном (секретар Baltic Initiative and Network, Данія), Базілем Керським (директор Європейського центру «Солідарність», Польща), Збіґнєвом Ґлюзою (керівником центру «Карта», Польща) та іншими.

Концептуальні ідеї новостворюваного Музею висвітлено, зокрема, на міжнародній конференції Альянсу Американських Музеїв у Сіетлі (травень 2015), на річній конференції Фонду Принца Клауса (Амстердам, 2015), на Смітсонівській конференції в Національному музеї історії (жовтень 2015), на конференції ІКОМ «Музеї на лінії вогню…» (Кишинів, жовтень 2015), у навчальних поїздках до Польщі за програмою «Study Tour to Poland» (Варшава, Ґданськ, 2014—2015).

Значення створення Музею, зокрема, для міжнародної спільноти, проілюстроване зацікавленням до цього проекту не лише з боку популярних інформаційних мас-медіа: Українська правда (Яким має бути Музей Майдану/Музей Свободи?), The New York Times (Unfinished Revolution: The Artists Soldier On Ukrainians Turn to the Arts in a Time of Upheaval), Aljazeera (The Museum of Maidan to be Opened in Ukraine), KyivPost (Maidan Museum to Open in Kyiv, if Funding Comes), а й фахових видань та блогів: журнал «Музейний простір» (№ 1(11), 2014), Smithsonian.com (Ukrainian Protesters Are Already Establishing a Museum for Maidan Artifacts), Victoria and Albert Museum blog (Museums and Protest), Musing on Culture blog (Museums in Ukraine: Learning to be with the people), Museums, Politics and Culture blog (Our History Museums will include the Events of These Days), The Uncataloged Museum blog (Mid-Revolution: Ukrainian Museum Updates) та інших.

Апробацію концептів і складових Музею здійснено у таких проектах:

• Арт-проєкт «Мистецтво Майдану» —(Наталія Мусієнко), перша виставка «Досвід єднання» в галереї Програми ім. Фулбрайта в Україні (вересень —жовтень 2014) і далі 17 мандрівних виставок по Україні й за кордоном (з 2014 до 2018), в супроводі книги «Мистецтво Майдану».
• Виставка «Свобода» (Влодко Кауфман) у Національному художньому музеї України (жовтень — листопад 2014, за підтримки MyMedia, Данія).
• Інтерактивна учасницька виставка «Творчість Свободи: (Р)еволюційна культура Майдану» ( Ігор Пошивайло, Влодко Кауфман, Катерина Ткаченко), НЦНК «Музей Івана Гончара» (листопад 2014 — лютий 2015, за підтримки MyMedia, БФ «ДАР», Посольства США в Україні).
• Інтерактивна мультимедійна виставка «L'art de la liberté», Палац Талейрана, Український культурний центр у Франції, Париж (березень 2015, за підтримки Фонду «Відродження», MyMedia, МЗС, Посольства України у Франції).
• Мультимедійна виставка «Майдан: від незалежності до свободи» (Віталій Нахманович), Музей історії міста Києва (жовтень 2015 — січень 2016, за підтримки Українського інституту національної пам'яті).[6]
• Міждисциплінарний проект «Уроки свободи» (літо 2015, за підтримки European Endowment for Democracy).
• Міжнародний проект «Windows into Protest / Вікна в протести» — створення відеофільмів про масові протести в Україні, Великій Британії, Туреччині (листопад 2015, програма ТАНДЕМ за підтримки Європейського культурного фонду, MitOst, Єврокомісії).
• Міжнародний проект «Перша допомога культурній спадщині в умовах комплексної кризи: міжнародні стратегії для України» (серпень 2015 — березень 2016, за підтримки Фонду Принца Клауса, Посольства США в Україні).[7]
• Проект «Відважні» — комплексна програма із вшанування Героїв Небесної Сотні та учасників Революції гідності: виставково-інтерактивний простір, презентації, концерт, показ вбрання і фільмів (лютий 2016, організатори — Музей Революції гідності, Український інститут національної пам'яті).[8]
• Участь у виставці «The Poster Remediated» на Ювілейному Міжнародному Варшавському бієнале плакату, де представлено тематичний блок «Євромайдан» (Музей плакату у Віланова, Польща, червень — вересень 2016).

Музей активно співпрацює з українськими та міжнародними партнерами щодо влаштування виставок та інших заходів на тему Майданів і національно-визвольної боротьби українців. Предмети з Євромайдану виставлялися в експозиціях у Польщі, Бельгії, США, Великій Британії. Зокрема, тема Євромайдану була присутня в Домі європейської історії, що в будівлі Європарламенту.

По Україні експозиції музею мандрували десятками міст. Не лишень обласними центрами, їх мали нагоду відвідати мешканці Мелітополя, Конотопа, Обухова, Каховки.

Зацікавленим і дотичним до теми Революції гідності музей надає можливість працювати з наявною в нього фото- та відеохронікою Революції гідності, з Бібліотекою Музею Майдану та в окремих випадках із предметами музейного фонду.

Українські та закордонні студенти, науковці й інші дослідники, а також митці, вже скористалися доступом до наших матеріалів архівів і фондів.

Серед людей мистецтва — південноафриканський художник Джеймс Бекет або Джованні Ерколані, який їздить по світу з лекціями на тему соціально-політичної та урбаністичної антропології. Серед учених — японець Сансіро Хосака, що досліджує питання історичної пам'яті в Україні, або ж чех Міхал Лебдушка, який пише дисертацію про формування ідентичності українців.

• Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану

• Національний музей Революції Гідності у соціальній мережі «Facebook»