Недільський Іван

Народився 27 липня 1895 року в містечку Золотому Потоці (тепер Чортківський район Тернопільської області, Україна) у сім'ї державного урядовця. В 1914 році закінчив гімназію в Чернівцях[1].

З початком Першої світової війни був мобілізований до австрійської армії, в якій дослужився до звання хорунжого. Потрапив у полон, перебував два роки у таборі Монте-Кассіно (Королівство Італія), де написав найвідомішу із своїх пісень «Засяло сонце золоте» на слова Степана Пилипенка[1].

Після звільнення поїхав до Берліна, де навчався в університеті на філологічному факультеті та в Консерваторії Штерна. Здобувши освіту, працював в українській гімназії Підгайців на Тернопільщині, одночасно керував чоловічим хором «Боян»[1].

З 1928 року працював вчителем німецької мови в польській гімназії у Станіславі, а згодом директором і викладачем Станіславської філії Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка й диригентом хору «Боян»[1].

У роки німецької окупації був диригентом музично-драматичного театру імені Івана Франка. Під його музичним керівництвом пройшли вистави: «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка» та «Катерина»[1].

Навесні 1944 року емігрував до Німеччини (Байройтський український табір для переміщених осіб), де він створив хор і викладав німецьку мову в заснованій українськими емігрантами таборовій гімназії[1].

В 1948 році емігрував до США, де в Нью-Йорку організував Український музичний інститут і став його професором і членом дирекції, керував жіночим хором «Боян». Виступав як диригент та віолончеліст. Помер у Нью-Йорку 25 червня 1970 року. Похований на Цвинтарі святого Андрія у містечку Саут-Баунд-Брук. На надгробку композитора вигравірувана початкова фраза пісні «Засяло сонце золоте»[1].

• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 419. — ISBN 5-88500-042-5.