Нейрореабілітація

Нейрореабілітація - комплексний медичний процес, який має на меті сприяти одужанню після захворювання чи травми нервової системи, а також мінімізувати або компенсувати будь-які функціональні зміни внаслідок цього. [1] [2]

Особливості

У разі серйозної втрати працездатності, яка викликана важкою хворобою або травмою хребта чи пошкодженням мозку, можливості пацієнта та його сім`ї різко знижуються, спосіб життя змінюється, а плани раптово руйнуються. Для того, щоби впоратися з цією ситуацією, пацієнт та його родина повинні домовитись про "новий спосіб життя", як зі зміненим тілом, так і як із зміненим всередині спільноти статусом особи.

Таким чином, нейрореабілітація працює з навичками та стосунками інвалідів та їхніх родини і друзів. Це сприяє створенню та вдосконаленню навичок життя й роботи на якнайвищому для хворого рівні самостійності. Це також заохочує його відновити самооцінку та позитивний настрій. Таким чином, він може адаптуватися до нової ситуації та набути снаги для успішної та якнайповнішої реінтеграції в громаді.

Нейрореабілітація повинна бути:

  • Цілісною й охоплювати фізичні, когнітивні, психологічні, соціальні та культурні виміри особистості, стадії прогресу та способу життя як пацієнта, так і його сім'ї.
  • Пацієнт-орієнтованою стратегією, розробленою, орієнтованою й налаштованою на пацієнта та його сім`ю.
  • Інклюзивною: плани догляду повинні бути розроблені та впроваджені мультидисциплінарними бригадами, що складаються з висококваліфікованих та мотивованих практиків із досвідом багатопрофільної колективної роботи.
  • Відкритою до співпраці: активна співпраця з пацієнтом та родиною досить важлива. Пацієнт та родина повинні бути добре поінформовані, й добре налагоджені стосунки між ними та мультидисциплінарною бригадою.
  • Раціональною: лікування повинно бути спрямоване на надання пацієнту максимальної незалежності, а також на якнайбільше зменшення фізичних порушень .
  • Довічною: необхідно забезпечувати різні потреби пацієнта протягом усього життя, надаючи безперервну допомогу на шляху від настання травми до найвищого можливого рівня відновлення функції. Це може включати усунення медичних ускладнень травми або хвороби в подальшому житті.
  • Гнучкою: лікування повинно включати адекватні людські та матеріальні ресурси для ефективного вирішення проблем кожного пацієнта в процесі їх виникнення.
  • Суспільно орієнтованою: необхідно шукати рішення, які найкраще адаптовані до конкретних особливостей громади, та спрямоване на подальше створення громадських ресурсів задля найкращої суспільної реінтеграції інваліда .

Стани й хвороби, що найчастіше потребують нейрореабілітації

Як це працює

Сфокусувавшись на всіх аспектах добробуту людини, нейрореабілітація пропонує ряд терапій від психологічної до навчальної професійної, або перепідготовчої (зміна профорієнтації пацієнтів), виробляє навички пересування й комунікацій, торкається інших аспектів щоденного розпорядку людини. [6] Нейрореабілітація також фокусується на дієтологічних психологічних та творчих частинах одужання людини.

У багатьох програмах нейрореабілітації, пропонованих лікарнями чи приватними спеціалізованими клініками, задіяний широкий спектр фахівців у багатьох різних сферах, для забезпечення максимально чіткого лікування пацієнтів. Такий підхід до лікування протягом певного періоду часу, а часто і протягом життя людини, дозволяють пацієнту та його сім'ї жити максимально незалежним, нормальним життям.

Види нейрореабілітації

Найважливіші види терапії - це ті, які допомагають людям у повсякденному житті. До них належать фізична реабілітація, трудотерапія, реабілітаційна психологія, логопедія, а також види терапії, орієнтовані на щоденні функції та реінтеграцію в громаду. Особлива увага приділяється покращенню мобільності та сили, оскільки це є ключовим для незалежності людини.

Фізична терапія включає допомогу пацієнтам у відновленні здатності до фізичних дій, що включає: перепідготовку рівноваги, аналіз ходи та навчання пересуванню, нервово-м’язове переучення, консультації з ортопедії та акватерапію. Трудотерапія допомагає пацієнтам у повсякденній діяльності. Деякі з них включають в себе: управління будинком та навчання безпеці, когнітивні тренування: ппам'яті, уваги тощо. Це також може включати нервово-м’язове зміцнення та тренування, а також розвиток навичок зорового сприйняття. Логопедична та мовна терапія включає допомогу пацієнтам із проблемами спілкування. Реабілітаційна психологія включає допомогу пацієнтам у боротьбі зі своїми драматичними, обставинами, особливо допомагає справлятись зі зміненою внаслідок адаптацій та змін, власною самосвідомістю (наприклад, при травмі мозку).

Технологічні розробки

За останнє десятиліття за допомогою науки і техніки ми краще ознайомлені з будовою людського мозку та його функціями, ніж будь-коли раніше. Розвиток методів нейровізуалізації значно розширив масштаби та результати нейрореабілітації. Зараз вчені використовують передові технології, щоби покращити лікування пацієнтів із проблемами нервової системи. Зокрема, використання робототехніки в стає все більш поширеним. [4]

Моделювання віртуальної реальності та відеоігри надають пацієнтам інтерактивний спосіб вивчити та вивчити різні аспекти власного життя та навколишнього середовища, дає кращі можливості для спостереження за їхньою безпекою впродовж курсу лікування лікуючим терапевтам та лікарям. Ці пристрої та програмні симулятори, поряд з іншими сучасними технологіями, забезпечують пацієнтам, які щойно перенесли інсульти та травми головного чи спинного мозку, можливість тренувань та фізичної терапії, суттєво скорочують період відновлення.

Дивись також

Список літератури

  1. Krucoff, Max O.; Rahimpour, Shervin; Slutzky, Marc W.; Edgerton, V. Reggie; Turner, Dennis A. (1 січня 2016). Enhancing Nervous System Recovery through Neurobiologics, Neural Interface Training, and Neurorehabilitation. Frontiers in Neuroscience 10: 584. PMC 5186786. PMID 28082858. doi:10.3389/fnins.2016.00584.
  2. McDowell, FH (1 вересня 1994). Neurorehabilitation.. Western Journal of Medicine 161 (3): 323–327. ISSN 0093-0415. PMC 1011418. PMID 7975575.
  3. Ganguly, K; Byl, NN; Abrams, GM (September 2013). Neurorehabilitation: motor recovery after stroke as an example.. Annals of Neurology 74 (3): 373–81. PMID 25813243. doi:10.1002/ana.23994.
  4. Wilde, EA; Hunter, JV; Bigler, ED (2012). Neuroimaging in neurorehabilitation.. NeuroRehabilitation 31 (3): 223–6. PMID 23093451. doi:10.3233/NRE-2012-0792.
  5. Thompson, AJ (June 2005). Neurorehabilitation in multiple sclerosis: foundations, facts and fiction.. Current Opinion in Neurology 18 (3): 267–71. PMID 15891410. doi:10.1097/01.wco.0000169743.37159.a0.
  6. Kitago, T; Krakauer, JW (2013). Motor learning principles for neurorehabilitation.. Handbook of Clinical Neurology 110: 93–103. ISBN 9780444529015. PMID 23312633. doi:10.1016/B978-0-444-52901-5.00008-3.

зовнішні посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.