Неовенатор
Неовенатор (Neovenator) — ящеротазовий динозавр, який мешкав у ранній крейді, 125 млн років тому. Описано єдиний вид — Neovenator salerii.
? НеовенаторЧас існування: Рання крейда, 125 млн років тому | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Художня реконструкція неовенатора | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Історія
Перші скам'янілі кістки були виявлені влітку 1978 року, коли шторм став причиною руйнування і обвалу частини прибережної лінії. Порода, яка містить скам'янілості, була виявлена на березі бухти Брігстоун, на південно-західному узбережжі острова Уайт, Англія. Викопні рештки передані в Музей геології острова Уайт і Британський музей природознавства. Палеонтолог Алан Джек Чаріг встановив, що кістки належать двом видам тварин: травоїдному ігуанодону і неідентифікованому тероподу. Найбільший інтерес викликав «ігуанодон», який пізніше віднесений до роду Mantellisaurus. На початку 1980-х років команда з Британського музею виявила додаткові хвостові хребці теропода. Кілька палеонтологів-аматорів знайшли додаткові останки хижака. В кінцевому підсумку, загальна кількість виявлених кісток включало передню частину черепа, зуби, нижню щелепу, більшу частину хребта, ребра, шеврони, лівий плечовий пояс, кістки тазу і задню кінцівку, що складали приблизно 70 % скелета.
У 1985-87 роках були виявлені фрагментарні останки ще двох особин. У 1996 році Стів Гатт, Девід Мартіл і Майкл Баркер назвали і описали новий вид Neovenator salerii, що означає «новий мисливець Салерів». Видова назва salerii шанує землевласників, сім'ю Салер, на землі який виявлені рештки динозавра.
Опис
Неовенатор досягав приблизно 7,5 м завдовжки і мав досить струнку і легку тілобудову. Його вагу оцінюють приблизно в 1,5 т. Деякі скам'янілості свідчать про те, що цей динозавр міг досягати ще більших розмірів, приблизно 10-метрової довжини, проте даний матеріал занадто фрагментарний для того, щоб коректно розрахувати максимальні розміри цього хижака.
Дослідження 2015 року показало, що передня частина морди неовенатора містить складну систему нейроваскулярних каналів, що функціонують як органи чуття. Ця риса також відома у спінозаврових і була пояснена як пристосування для пошуку здобичі у воді. Однак невідомо чи використовували неовенатори свою систему з тією ж метою.
