НепрОсті

«НепрОсті» роман українського письменника Тараса Прохаська, вперше опублікований в 2002 році видавництвом Лілея-НВ (Івано-Франківськ). Роман присвячений «альтернативній» історії Карпат першої половини XX століття. Події розгортаються у часовому проміжку 19131951 рр.

«НепрОсті»
Обкладинка книги Тараса Прохаська "НепрОсті" видавництва Terra Incognita (2018)
Автор Тарас Прохасько
Країна Україна
Мова українська
Жанр роман
Видавництво Лілея-НВ (Івано-Франківськ)
Видано 2002
Сторінок 140
ISBN 9666680238
Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу

Перевидання роману

  • 2006 рік — видавництво Лілея-НВ (друге видання)
  • 2010 рік — у збірці вибраних творів Тараса Прохаська «БотакЄ».
  • 2011 рік — видавництво Лілея-НВ (третє видання)
  • 2015 рік — у видавництві Лілея-НВ у серії "Майстри української прози" з передмовою Оксани Забужко.
  • 2018 рік — у видавництві Terra Incognita у серії «Українська езотерика» з ілюстраціями Юлії Табенської.

Аудіокнига

2006 рік — аудіокнига у серії «Сучасна проза», читає Тамара Плашенко, звукорежисер Андрій Обод, художник-ілюстратор Сашко Шевцов[1].

Переклади

  • У 2007 році роман «НепрОсті» вийшов в англійському перекладі Вільяма Блекера. Prokhasko T. The UnSimple / T. Prohasko; translated by Uilleam Blacker// Ukrainian Literature. — 2007. — Vol. 2. — Р. 1-52.
  • У 2009 році роман «НепрОсті» був опублікований в російському перекладі[2] у видавництві Ad Marginem Press. Переклад — Е. Левчин, З. Баблоян.
  • У 2018 році роман «НепрОсті» вийшов у російському перекладі у видавництві «Фоліо». Переклад — Олексій Бінкевич.

Структура роману

Роман складається з 20 ненумерованих частин, що мають окремі заголовки, наприклад, «Шістдесят вісім випадкових перших речень», «Листи до і від Беди», «Ситуації в колориті» тощо. Кожен розділ складається з невеликих нумерованих частин завбільшки з один-два абзаци. В сюжеті, що рухається по колу, щораз виникають подібні персонажі. Лейтмотивно виникає образ жінки, що зветься Анна. Опис подій перемежовується з окремими сентенціями афористичного характеру.

Головні персонажі

  • Франциск
  • Себастян
  • Анна
  • Анна (Стефанія)
  • ще інша Анна
  • старий Беда

Цитати

  • «…нічого і так не мусиш запам'ятовувати, лапати насильно. Те, що має залишитися, приходить назустріч і проростає. Така собі ботанічна географія — вичерпність радості проростання» (с.14).
  • Життя настільки коротке, — казав Франциск, — що час не має ніякого значення. Так чи інакше воно відбувається повністю (с.38).
  • «у кожному періоді [життя] — новий сленґ; як нове буття; мови минають повільніше, ніж періоди. Вони накопичуються, займають все більше території, витісняючи мову канонічну — нам вони більше означають. Скоро ми з А. доживемо до того, що зможемо розмовляти лише своїми фразами» (с.104).
  • Цікаві речі траплялися іноді, коли сходилися знайомі і їхні знайомі, говорили про знайомих і оповідали історії про знайомих знайомих, почуті від знайомих. (с. 126)
  • «Серед усіх доказів існування Бога цей може вважатися найкращим». (с.138)

Письменник про роман

Роман був написаний в 2002 році, тобто він уже давніший. Це така — тепер добре пасує слово — альтернативна міфологія Карпат. Ідеться про історію Карпат ХХ століття, чи його першої половини, але в тому сенсі, що Карпати одночасно були і дуже закритою територією, де зберігалося щось дуже архаїчне і автентичне, і разом з тим альтернатива полягає в тому, що Карпати протягом багатьох століть (про що ми рідко думаємо) були надзвичайно відкритою територією, це був магніт, де відбувалися контакти з іншими цивілізаціями, іншими культурами. І це є міф Карпат, відкритих для світу. Окрім того, йдеться про силу слова. Використовуючи образ карпатських мольфарів, тих же «непростих», «земних богів», як це називається у карпатській міфології, я собі подумав про те, наскільки оповідь є важливою для життя не тільки кожної людини — бо як собі розкажеш про своє життя, так воно і буде, — а й про те, наскільки розповіджені сюжети є чимось таким, як нафта, війна, секс, ті речі, про які говорять, що вони є провідними, які ведуть цивілізацію, чи еволюцію.

Відгуки

«НепрОсті» Тараса Прохаська розпочинають нову добу сучасної української прози.
Україна вже зараз має письменника, якого хоч сьогодні можна висувати на Нобелевську премію в області літератури. І цей письменник — Тарас Прохасько.
А хто не прочитає сей есей, тому чи тій буде непросто у житті, оскільки їх Непрості оминуть своїми явними сюжетами, ба навіть вимкнуть звук і світло.

Про назву роману

Наталя Хобзей, «Гуцульська міфологія»:

НепрОстий — у гуцульських говірках на позначення поняття «людина, яка вирізняється з-посеред інших своїми знаннями та вміннями, унаслідок чого може заподіювати шкоду чи приносити користь людям» уживаються назви: непрОстий, земляний бог, розумний. Про походження непрОстих у словнику Зелена записано: Як жінка відбуває менструацію, тоді статеві зносини з нею не дозволені, бо з того родяться так звані непрОсті.

Опера

У 2016-му році в рамках проекту NOVA OPERA композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко написали сон-оперу «НепрОсті». Черговий музичний експеримент, цього разу налічує більше 10 інструментів та до 6 годин безперервної музики. За традицією фрази «перша в світі» цей твір можна назвати першою в світі всеношною оперою. Глядачі на м'яких лежачих місцях, від півночі до світанку слухають історію непрОстих, і можуть заснути та поринути в дрімоту, навіяну музикою.

Видання

  • Тарас Прохасько. НепрОсті. — Івано-Франківськ: видавництво Лілея-НВ, 2002. — 140 с. ISBN 9666680238
  • Тарас Прохасько. БотакЄ. — Івано-Франківськ: видавництво Лілея-НВ, 2010. (перевидання роману разом з іншими старими й новими творами).
  • Тарас Прохасько. НепрОсті. Аудіокнига в форматі MP3[4]
  • Тарас Прохасько. НепрОсті. — Івано-Франківськ: видавництво Лілея-НВ, 2015. ISBN 978-966-668-367-3(перевидання в серії "Майстри української прози"(ISBN 978-966-668-272-0) 

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.