Нескінченний добуток
У математиці, для послідовності чисел нескінченний добуток
визначається, як границя часткових добутків при . Добуток називається збіжним, коли границя існує і не рівна нулю. В іншому випадку добуток називається розбіжним. Випадок, в якому границя рівна нулю, розглядається окремо, для отримання результатів, аналогічних результатам для рядів.
Властивості
Якщо добуток є збіжним, тоді необхідно виконується гранична рівність . Отже логарифм визначений для всіх , за винятком скінченного числа значень, присутність яких не впливає на збіжність. Якщо всі члени послідовності додатні то виконується рівність:
у якому збіжність ряду в правій частині рівносильна збіжності нескінченного добуткуу в лівій. Це дозволяє переформулювати критерій збіжності ряду в критерій збіжності нескінченних добутків. Для добутків, таких, що для будь-якого , позначимо , тоді і , звідки слідує нерівність:
яка показує, що нескінченний добуток збігається тоді і тільки тоді, коли збігається ряд .
У випадку для будь-якого збіжність нескінченного добутку також еквівалентна збіжності ряду . У загальному випадку збіжность рядів і є достатньою умовою збіжності .
Приклади
Найбільш відомі приклади нескінченних добутків, деякі формули для , такі як наступні два нескінченні добутки, доведені відповідно Франсуа Вієтом і Джоном Валлісом
Представлення функції у вигляді нескінченного добутку
Один важливий результат про нескінченні добутки — те, що будь-яка ціла функція , з коренями , де точка 0 — корінь порядку , може бути представлена у вигляді нескінченного добутку виду
,
де — деяка ціла функція, а невід'ємні цілі числа підібрані так, щоб ряд сходився. При відповідна множнику номер експонента опускається (вважається рівною ).
Приклади
| ||
| ||
Сигма-функція Вейєрштрасса |
| |
|
де pn — послідовність простих чисел. |
Див. також
Література
- Фихтенгольц Г. М. Курс дифференциального и интегрального исчисления. — Москва : Наука, 1964. — Т. 2. — 800 с.(рос.)