Нестеренко Олексій Олексійович
| Олексій Олексійович Нестеренко | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 лютого (4 березня) 1904 Пристань |
| Помер |
3 листопада 1997 (93 роки) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | економіст |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор економічних наук |
| Членство | НАН України |
| У шлюбі з | Нестеренко Тетяна Яківна |
| Нагороди |
 |
Олексій Олексійович Нестеренко (*20 лютого (4 березня) 1904, Пристань — †3 листопада 1997, Київ) — український економіст, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України (з 18 листопада 1958 року[1]).
Біографія
Народився 20 лютого (4 березня) 1904 року в селі Пристані (тепер Охтирської міської ради Сумської області) в селянській родині. Протягом 1926–1930 років навчався в Харківському інституті комуністичної освіти. Після закінчення інституту працював у Сталінградському регіоні: у середніх і вищих навчальних закладах міста і області викладав політекономію. Одночасно працював на адміністративній роботі в органах народної освіти. В 1938–1941 роках навчався в аспірантурі по кафедрі політекономії при Московському університеті імені М. В. Ломоносова, де захистив кандидатську дисертацію.
У період німецько-радянської війни служив в діючій армії. Брав участь в обороні Сталінграда; був начальником 7-ї Сталінградської спецшколи військово-повітряних сил.
Після закінчення війни повернувся в Україну і протягом 1945–1951 років працював у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка (доцентом і завідувачем кафедри політекономії, завідувачем кафедри історії народного господарства). В 1950 році захистив докторську дисертацію. У 1951 році ученою радою Київського університету йому було присвоєно наукове звання професора.
У 1951—1953 роках — директор Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові, завідувач відділу економіки. Під його керівництвом було розроблено організаційну структуру Інституту, сформовано відділи і вчену раду, налагоджено видання «Наукових записок».
У 1953—1965 роках — директор Інституту економіки АН УРСР; з 1966 року професор Київського торгово-економічного інституту.
Помер 3 листопада 1997 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Наукова діяльність
Досліджував політекономію, історію розвитку промисловості України.
Праці:
- Розвиток промисловості на Україні. — Т. 1—3. — Київ, 1959—1966.
- Очерки истории промышленности и положения пролетариата Украины. — Киев, 1954.
- Закономерности социально-экономического развития города и деревни. — Киев, 1975.
- Возвышение потребностей в условиях развитого социализма. — Киев, 1981.
Відзнаки
Заслужений діяч науки УРСР (з 1974 року). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.
Примітки
- Сайт Національної академії наук України. Архів оригіналу за 30 травня 2008. Процитовано 30 травня 2008.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Національна Академія наук України. Персональний склад (1918—1999). — Київ, 1998;
- Encyclopedia of Ukraine. Volume III. — Toronto-Buffalo-London, 1984.