Нетруненко Артем Віталійович

Арте́м Віта́лійович Нетру́ненко[1] (нар. 7 жовтня 1989, Ворошиловград, УРСР — пом. 12 липня 2014, передмістя Луганська, Україна) — український військовик, боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» ЗСУ, позивний «Умар». Загинув у ході війни на сході України у передмісті Луганську. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.

Нетруненко Артем Віталійович
Загальна інформація
Народження 7 жовтня 1989(1989-10-07)
Ворошиловград, УРСР
Смерть 12 липня 2014(2014-07-12) (24 роки)
передмістя Луганська, Україна
Alma Mater Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Псевдо Умар, "Валькірія"
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування
 «Айдар»
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Артем Нетруненко мав історичну освіту, закінчив Луганський університет імені Тараса Шевченка 2006—2011 рр за спеціальністю «Історія та основи права». Брав участь у луганському Євромайдані. Мав україно-чеченське походження, мусульманин за віросповіданням та відвідував мечеть[2]. З 2012 року був членом політичної партії «Громадянська позиція».

Російсько-українська війна

Із першого дня створення став до лав батальйону «Айдар», що в складі Збройних Сил України. 25 травня брав участь у бойовій операції із затримання 14 терористів, що пробували зірвати вибори президента України в Новоайдарському районі. Надалі брав участь у визволенні міста Щастя від російських терористів, у боях за селища Металіст та Жовте у передмістях Луганська. Був поранений осколком в ногу.

12 липня 2014 розвідгрупа «Каца» поблизу села Жовте (Слов'яносербський район), під Луганськом, спустилась з висоти вниз, щоб пошукати місце для встановлення «секрету». Група була на чорній Ниві, в машині було п'ять чоловік — «Нельс» за кермом, поруч «Кац» (командир групи). На задньому сидінні «Валькірія» та «Умар», і в багажнику з кулеметом сидів «Святозар». Внизу, у полі, вони спробували розвернутись і підірвались на фугасі, який було закладено в тому місці. За силою вибуху то скоріше була протитанкова міна, хоча були і версії про керований фугас. Сергій Карпенко («Нельс») і Олександр Подрезенко («Кац») загинули одразу, «Валькірію» і «Святозара» викинуло вибуховою хвилею, Артем Нетруненко («Умар») за декілька годин помер у шпиталі від поранень і крововтрати[3][4][5][6][7].

Задля поховання в рідному місті, до визволення Луганська українськими військами від терористів тіло Артема Нетруненка перебувало в морзі Старобільська.[2]

26 лютого 2015 року посмертно нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня[8].

Див. також

Примітки
  1. Герої не вмирають!. «Facebook». Процитовано 29 липня 2014.
  2. «Український чеченець віддав життя, захищаючи Батьківщину», 15 липня 2014 року
    http://umma.ua/ru/news/ukraine/Ukrainskiy_chechenets_otdal_zhizn,_zashchishchaya_Rodinu/26576 Архівовано 30 липня 2014 у Wayback Machine.
  3. На Луганщині від мінометного пострілу загинув член «Громадянської позиції» Артем Нетруненко. Світла і вічна йому пам'ять… // «Персональний сайт Анатолія Гриценка», 13 липня 2014
  4. Спочатку вони потрапили під обстріл Граду… // Nastya Stanko, 13 липня 2014
  5. У зоні АТО загинув боєць батальйону «Айдар» з Нетішина // «Незалежний громадський портал», 14 липня 2014
  6. «Айдар», друга ходка. День третій. Три 200х // «LB.ua», 13 липня 2014
  7. Вручення нагороди бабусі КАЦа
  8. Указ Президента України від 26 лютого 2015 року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.