Неукен (місто)
Неуке́н (ісп. Neuquén) — місто в Аргентині, розташоване між річками Неукен і Лімай. Столиця провінції Неукен і адміністративний центр департаменту Конфлуенсія. Центр агломерації Неукен-Плотт'єр-Чиполлетті. Назва міста і провінції походить від слова мапуче Newenken — «відважний»[1].
Неукен ісп. Neuquén | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Центр міста | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
38°57′06″ пд. ш. 68°03′33″ зх. д. | |||||
Країна | Аргентина | ||||
Регіон | Неукен | ||||
Столиця для | Неукен (провінція Аргентини) | ||||
Поділ |
| ||||
Засновано | 12 вересня 1904 | ||||
Площа | 63 км² | ||||
Населення | 231 780 (перепис 2010) | ||||
· густота | 3204,25 осіб/км² | ||||
Агломерація | Неукен-Плотт'єр-Чиполлетті | ||||
Висота НРМ | 260 м | ||||
Міста-побратими | Ноксвілл, Тревізо, Вальдівія | ||||
Телефонний код | (+54) 299 | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
GeoNames | 3843123 | ||||
Поштові індекси | 8300 | ||||
Міська влада | |||||
Mayor of Neuquend | Орасіо Кірога | ||||
Вебсайт | muninqn.gov.ar | ||||
Мапа | |||||
Неукен Неукен (Аргентина) | |||||
Неукен Неукен (Неукен (провінція)|Провінція Неукен) | |||||
| |||||
| |||||
Неукен у Вікісховищі |
Історія
1903 року губернатор провінції Неукен Карлос Буке Рольдан запропонував перенести її столицю з Чос-Малаль[2] у місце злиття річок Неукен і Лімай, яке називалося Конфлуенсія (ісп. Confluencia — злиття). Це рішення зазнало критики, оскільки Конфлуенсія знаходилася близько до кордону з Чилі, але після проведення залізниці[3] місце стало важливим транспортним і торговельним вузлом.
Офіційно місто Неукен було засноване 12 вересня 1904 року[4]. 19 травня 1904 було видано декрет про перенесення до Неукена столиці провінції.
Місто почало швидко рости. 1913 року у Неукені з'явився телефонний зв'язок. 1916 року було збудовано водопровід та проведено електричне освітлення вулиць[5]. 1930 року місто нараховувало 5000 жителів. Перший автомобільний міст через річку Неукен, який з'єднав Неукен і Чиполлетті, збудовано 1937 року[6]. Наприкінці 1960-х поблизу міста знайшли поклади нафти. 1970 року у місті відкрився Національний університет Комауе.
Економіка
Традиційно найважливішими галузями економіки у місті є плодівництво і нафтовидобувна промисловість[7].
На півночі Неукена розташована промислова зона, створена у 1970-х роках. В ній розташована більшість промислових підприємств Неукена, зокрема металургійні, лісозаготівельні і виробники кераміки[8]. Фабрика кераміки FaSinPat (стара назва — Cerámica Zanón) — важливе промислове підприємство міста.
На території міста і передмість вирощують яблука, груші і виноград. Яблука і груші реалізуються на місцевому ринку, а також експортуються у замороженому вигляді до країн МЕРКОСУР, США, Європи. Також у Неукені виробляють концентрати для виробництва фруктових соків для внутрішнього використання і на експорт. На північній околиці міста розташовані виноградники. Останніми роками виноградарство у Неукені інтенсивно розвивалося, завдяки чому місцеві виробники за обсягами експорту наблизилися до традиційних винних регіонів Куйо і Сальта.
Неподалік від міста розташовані нафтові свердловини. У Неукені діють багато нафтових компаній, зокрема Petrobras, Repsol YPF[9][10], Tecpetrol, Bolland, Schlumberger, Skanska. Провінція також має газові ресурси[11].
Клімат
Клімат Неукена континентальний, посушливий. Температурам властиві значні коливання протягом року і протягом доби. Літо тепле, із середньою температурою 24 °C у січні. Зими холодні, середня температура липня 6 °C, можливі нічні заморозки. Снігопади нечасті, у середньому раз на 5 років. Абсолютний максимум температури 42,3 °C, абсолютний мінімум −12,8 °C.
Клімат Неукена (1961—1990) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 42,3 | 41,6 | 40,5 | 33,0 | 31,0 | 28,1 | 25,6 | 30,7 | 34,0 | 35,6 | 40,8 | 40,8 | 42,3 |
Середній максимум, °C | 31,4 | 30,3 | 26,7 | 21,8 | 16,8 | 13,0 | 12,9 | 15,8 | 18,9 | 22,8 | 27,0 | 30,0 | 22,3 |
Середня температура, °C | 23,3 | 22,0 | 18,2 | 13,3 | 9,2 | 6,1 | 5,6 | 8,1 | 11,2 | 15,3 | 19,3 | 22,2 | 14,5 |
Середній мінімум, °C | 14,8 | 13,8 | 11,7 | 6,2 | 3,1 | 0,6 | −0,1 | 1,3 | 3,9 | 7,7 | 11,3 | 14,0 | 7,4 |
Абсолютний мінімум, °C | 2,3 | 2,1 | −5,3 | −4,8 | −10,5 | −12,8 | −11,8 | −10,6 | −7 | −2,9 | −0,9 | −3,3 | −12,8 |
Норма опадів, мм | 15.9 | 14.7 | 26.7 | 15.8 | 12.4 | 16.4 | 14.6 | 11.1 | 16.9 | 18.6 | 9.6 | 13.6 | 186.3 |
Годин сонячного сяйва | 313,1 | 293,8 | 254,2 | 216,0 | 148,8 | 120,0 | 133,3 | 182,9 | 192,0 | 260,4 | 282,0 | 279,0 | 2675,5 |
Днів з опадами | 3 | 3 | 4 | 4 | 5 | 5 | 6 | 4 | 4 | 5 | 3 | 4 | 50 |
Вологість повітря, % | 37.3 | 43.0 | 52.7 | 61.0 | 66.3 | 69.3 | 69.3 | 58.7 | 49.7 | 45.0 | 38.3 | 36.7 | 52.3 |
Джерело: Secretaria de Mineria,[12] Meteo climat (record highs and lows 1956–2007)[13] Oficina de Riesgo Agropecuario (May, August, September and December record high, 1970–present),[14] Servicio Meteorológico Nacional (precipitation days)[15] |
Адміністративний поділ
В північній частині міста, у районі Ель Альто, розташовані провінціальні і міські урядові і фінансові установи. Південніше залізниці, у районі Ель Бахо, знаходиться головна торговельна зона Неукена[16].
Неукен поділяється на 46 районів[17][18]:
|
|
|
Транспорт
На початку 20 ст. до Неукена було проведено залізницю імені генерала Роки[19], завдяки якій розвинулася торгівля з Буенос-Айресом та Баїя-Бланка. Зараз залізниця використовується лише для перевезень вантажів.
Пізніше у місті були збудовані міжнародний аеропорт Президент Перон і автобусна станція.
Міський транспорт Неукена представлений таксі і автобусами INDALO.
1937 року введений в експлуатацію перший автомобільний міст через річку Неукен, який поєднав місто з Чиполлетті. 1997 року між автомобільним і залізним мостами збудовано новий міст для продовження автостради, яка проходить через місто і веде далі до Плотт'єра[20]. Через місто проходять також провінціальні автомагістралі 22, 7, 74.
Освіта
У Неукені велика кількість як державних так і приватних навчальних закладів.
В провінції Неукен діє обов'язкова початкова освіта (тривалістю 7 років) та обов'язкова середня освіта (5 років)[21]. Народні ліцеї поділяються на провінціальні центри середньої освіти (CPEM) і провінціальні школи технічної освіти (EPET). Серед приватних ліцеїв є також релігійні, наприклад, Колледж Дон Боско, Колледж Санта Тереса де Хесус та інші.
1965 року було засновано перший університет провінції — Університет Неукена. Після його об'єднання з іншими вузами у 1972 році створено Національний університет Комауе, який став важливим освітнім центром регіону. У місті також працює приватний Католицький Університет Сальти і регіональне відділення Національного технологічного університету.
В Неукені також розташована Провінціальна школа маріонеток Алісія Мурфі (ісп. Escuela Provincial de Titeres Alicia Murphy), де є курси лялькового театру, акторської майстерності і драматичного театру[22].
В місті функціонує музичний виш, заснований 1968 року. Також артистичну освіту здобувають у Провінціальній школі мистецтв «Мануель Бельграно», відкритій 1960 року.
Спорт
У місті Неукен популярні види спорту, які не надто поширені в Аргентині загалом, зокрема гандбол, фігурне катання, велокрос, спідскейтинг, настільний теніс тощо. Завдяки цьому у місті є багато спортсменів, які мають здобутки міжнародного рівня.
Найбільшими спортивними клубами Неукена є:
- Волейбольний «Гіганти Півдня» (ісп. Gigantes del Sur)
- Індепендьєнте — футбольний і баскетбольний клуб
- Регбійний клуб Неукена
Спортивні змагання проводяться на стадіоні Рука Че (ісп. Ruca Che), який вміщує 6000 глядачів. Також у місті є доріжка для спідскейтингу, автодром й іподром.
6-7 січня 2009 року Неукен приймав Ралі Дакар[23][24].
Міста-побратими
Відстані до великих міст
Посилання
- Офіційний сайт(ісп.)
- Honorable Concejo Deliberante de Neuquén(ісп.)
- Секретаріат туризму Неукена(ісп.)
- Мапа міста(ісп.)
- La Mañana Neuquén - місцева газета(ісп.)
- Університет Комауе(ісп.)
- Інформація про місто(ісп.)
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 21 травня 2011. Процитовано 4 грудня 2010.
- http://www.lonelyplanet.com/argentina/the-lake-district/chos-malal
- Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2009. Процитовано 4 грудня 2010.
- http://www.todo-argentina.net/geografia/provincias/neuquen/historia.html
- http://www.hechohistorico.com.ar/Trabajos/Jornadas%20de%20Bariloche%20-%202008/Cammarota.pdf
- Архівована копія. Архів оригіналу за 4 жовтня 2009. Процитовано 4 грудня 2010.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 6 грудня 2010.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтня 2009. Процитовано 6 грудня 2010.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 22 січня 2008. Процитовано 6 грудня 2010.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 грудня 2010.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 9 січня 2005. Процитовано 6 грудня 2010.
- Provincia de Neuquen - Clima Y Meteorologia: Datos Meteorologicos Y Pluviometicos (Spanish). Secretaria de Mineria de la Nacion (Argentina). Архів оригіналу за September 3, 2014. Процитовано 31 березня 2015.
- STATION Neuquén (French). Météoclimat. Процитовано 11 червня 2015.
- Neuquén, Neuquén. Estadísticas meteorológicas decadiales (Spanish). Oficina de Riesgo Agropecuario. Процитовано 11 червня 2015.
- Valores Medios de Temperature y Precipitación-Neuquén: Neuquén (Spanish). Servicio Meteorológico Nacional. Процитовано 31 березня 2015.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2007. Процитовано 4 грудня 2010.
- http://www.muninqn.gov.ar/ceim/censos/Población_por_Barrio.pdf
- http://www.muninqn.gov.ar/ceim/censos/mapa_poblacion_por_Barrios.pdf
- Архівована копія. Архів оригіналу за 6 січня 2010. Процитовано 7 грудня 2010.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 7 грудня 2010.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 29 січня 2012. Процитовано 7 грудня 2010.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2007. Процитовано 7 грудня 2010.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2009. Процитовано 26 березня 2011.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2009. Процитовано 26 березня 2011.
- http://www.cancilleria.gov.ar/portal/seree/dirfe/hermanamientos2.html
- Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2009. Процитовано 4 грудня 2010.