Нивра
Ни́вра — село Скала-Подільської селищної громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нивра, на сході району. До 2015 адміністративний центр Ниврянська сільська рада, якій було підпорядковане село Залуччя.
| село Нивра | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Чортківський район |
| Громада | Скала Подільська ОТГ |
| Рада | Ниврянська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 837 |
| Територія | 4.035 км² |
| Густота населення | 207.43 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48740 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°43′04″ пн. ш. 26°13′07″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
197 м |
| Водойми | Збруч , Вільховий Потік |
| Відстань до обласного центру |
125 км |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Найближча залізнична станція | Гермаківка |
| Відстань до залізничної станції |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48740, с. Нивра |
| Староста | Гуска Тетяна Романівна |
| Карта | |
  Нивра | |
 Нивра | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади.
Населення — 837 осіб (2001).
Є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення — Ниврянське джерело.
Географія
Село розташоване на відстані 365 км від Києва, 103 км — від обласного центру міста Тернополя та 15 км від міста Борщів.
Назва
Поблизу Ниври виявлено археологічні пам'ятки мезоліту та давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1500.
Село з давніх-давен називалося Нівра. Однак у радянські часи на печатці сільської ради було написано по російськи «Нивра». В часи незалежності керівництво села не поспішало виготовляти печатку українською мовою, тому село з Ніври, через бюрократичну недбалість, перетворилося на Нивру.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[1]:
| Мова | Число осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,64 | |
| російська | 0,36 |
Пам'ятки
21.09.2013 освячено греко-католицьку церкву (відреставрований костел)[джерело?].
Є церква св. Архістратига Михаїла (1871, реставрована 2001).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).
Споруджено джерело із цілющою водою «Кам'янка» (1987). Споруда освячена українською автокефальною правосланою церквою. Щороку на Водохрестя тут освячується вода
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дошкільний заклад, амбулаторія, аптека, відділення зв'язку, кафе, 3 торговельні заклади.
Відомі люди
Народилися
- Василь Боєчко (нар. 1955) — український історик та дипломат.
- Василь Гаврилюк (1922—2012) — український співак.
- Віктор Камінський (нар. 1953) — український композитор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Шевченківської премії.
- Петро Наконечний (нар. 1936) — український педагог.
- Василь Патралюк (1921—1995) — український педагог.
- Михайло Пакалюк (1920—1994) — український лікар.
- Степан Саранчук (нар. 1935) — український педагог, науковець і громадський діяч.
- Павло Сенищ (нар. 1959) — український банкір, заслужений економіст України.
- Петро Фігуш (1901—?) — комендант жандармерії залізничного транспорту УГА.
- Михайло Ципняк (нар. 1943) — український господарник.
Пов'язані зі селом
- о. Теодор Мицько — священик УГКЦ, парох села, дід українського історика Ігоря Мицька[2].
- Андреа Андерман — Почесний громадянин села.
Примітки
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
- Мицько І. Cтатті, написані після вигнання з Інституту українознавства HAH України // Збірник статей Ігора Мицько. — Львів, 2000. — С. 2.
Джерела
- Волощук В., Уніят В. Нивра // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 627—628. — ISBN 966-528-199-2.