Нижньодуванське (заповідне урочище)

Заповідне урочище розташоване за 25 км на північ від міста Сватове і за 1 км на південний захід від селища міського типу Нижня Дуванка в Сватівському районі Луганської області[1].

Заповідне урочище місцевого значення «Нижньодуванське» оголошено рішенням Луганської обласної ради народних депутатів № 15/11 від 17 березня 1994 року.

Площа 30 га. Являє собою ділянку крутого правого берега річки Красної з крейдяними відслоненнями і угрупованнями з представників ендемічного крейдяного рослинного комплексу.

Із загальної кількості 150 видів рослин, що зростають в заповідному урочищі — 14 занесені до Червоної книги України. Серед них: гісоп крейдяний, ранник крейдяний, смілка крейдяна, дворядник крейдяний, громовик донський, келерія Талієва, шоломниця крейдяна, дрік донський, півонія тонколиста, шафран сітчастий, сон чорніючий, ковили Залеського і волосиста, тюльпан дібровний.

У заповідному урочищі також зростає багато східнопричорноморських ендеміків, пов'язаних з крейдяно-мергельними породами. Серед них: льон Чорняєва, полин донський, чебрець вапняковий, матіола запашна, астрагал білостеблий, бедринець ломикаменевий, подорожник солелюбний, лещиця голонасінна тощо.

Пологіші ділянки в основі схилів займають угруповання костриці валійської з домішкою ковил Залеського і волосистої, а також келерії Талієва.

На опуклих ділянках зростають специфічні агломеративні угруповання — чебречники і гісопники з домішкою бедринцю каменелюбного і лещиці голонасінної.

В неглибокій балці, що відкривається в долину річки, розташований невеликий байрачний ліс. В ньому зростають дуб звичайний, ясен високий, липа серцелиста. Основними породами, що формують підлісок, є клени татарський і польовий, жостір проносний, бруслина Черняєва і бузина чорна. Трав'яний покрив утворюють: тюльпан дібровний, проліска сибірська, на узліссях трапляються рідкісні в Луганській області ясенець голостовпчиковий і ломиніс цілолистий.

• Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., стор. 151–152