Нова Збур'ївка

Нова́ Збу́р'ївка — село в Україні, у Голопристанській міській громаді Скадовського району Херсонської області. Населення — 7 489 осіб. Колишній центр Новозбур'ївської сільської ради.

село Нова Збур'ївка
Емблема села
Емблема села
Країна  Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Скадовський район
Громада Голопристанська міська громада
Рада Голопристанська міська рада
Код КАТОТТГ UA65080030110069069
Основні дані
Засноване 1774
Населення 7489
Площа 4,96 км²
Густота населення 1509,88 осіб/км²
Поштовий індекс 75631
Телефонний код +380 5539
Географічні дані
Географічні координати 46°27′03″ пн. ш. 32°27′13″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 14 м
Водойми р. Конка
Відстань до
обласного центру		 50 км
Найближча залізнична станція Херсон
Відстань до
залізничної станції		 50 км
Місцева влада
Карта
Нова Збур'ївка
Нова Збур'ївка
Мапа

Географія

Село розташоване на лівому, перерізаному невеликими річками, низинному березі Дніпровського лиману, за 9 км від центру територіальної громади міста Гола Пристань, за 35 км від залізничної станції Херсон. З районним та обласним центром село зв'язане водним і шосейним шляхами.

Історія

XVIII—XIX століття

Історія виникнення села пов'язана з російсько-турецькими війнами другої половини XVIII століття. 1774 року біля Збур'ївського гирла, що з'єднує Дніпровський і Збур'ївський лимани, було споруджено укріплення. Навколо укріплення, починаючи з 1783 року, оселялися переселенці з інших місць Росії, насамперед державні селяни. Наприкінці XVIII століття, коли укріплення почало втрачати військове значення, частина жителів переселилася за півверсти на південний схід і заснувала село, назване Новою Збур'ївкою.

Перші письмові згадки про цей населений пункт датуються 1801 роком. Починаючи з 1810 року, сюди прибували втікачі-кріпаки з Полтавської губернії.

Жили новозбур'ївці великими родинами. Основним заняттям було сільське господарство. Сіяли пшеницю, ячмінь, овес. Розвивалося скотарство, насамперед вівчарство.

Нова і Стара Збур'ївки здавна вважалися батьківщиною моряків, річковиків і рибалок. У цих селах налічувалося понад 60 судновласників, які набирали екіпажі з односельців. Деякі новозбур'ївці продовжували чумакувати. Вони їздили до Криму по сіль, продавали її в Голій Пристані по 30 коп за пуд, у Харкові — по 1 крб.

Значного розвитку досягла торгівля хлібом, худобою, сіллю, рибою, кавунами, а також промисловим крамом і залізним товаром. Нова Збур'ївка вважалася значним торговельним центром Дніпровського повіту. Крім базарів, тут з 1874 року збиралися два річних ярмарки.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Збур'ївської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії, мешкало 3740 осіб, налічувалось 566 дворів, існували православна церква, школа, 5 лавок, 3 бондарні, базар[1].

XX століття

Диференціація селянства особливо поглибилася після запровадження столипінської аграрної реформи. 1913 року селяни Нової Збур'ївки виділилися в самостійну земельну общину, якій належало 3073 десятини землі.

Першу школу в селі відкрито 1872 року. У 1902 році в усіх збур'ївських навчальних закладах (початкова, земська та церковнопарафіяльна школи) здобуло освіту 350 учнів.

Пам'ятник комбайну у с. Нова Збур'ївка

У зв'язку з проведенням адміністративної реформи 1923 року і ліквідацією волостей в Новій Збур'ївці відбулися вибори до Ради селянських депутатів. При Раді діяли секції: адміністративно-господарська, земельна, культурно-освітня, благоустрою села і санітарії. На початку 1924 року завершився розподіл землі. Загальна площа сільськогосподарських угідь становила 20,3 тис.десятин. Наприкінці 1923 року виникає два товариства — «Землероб» і «Червона Україна». За всіма цими господарствами було закріплено 673 десятини орної землі, вони мали 28 голів великої рогатої худоби.

На початку 1928 року, під час примусової колективізації, у селі виникло 4 артілі — «Червоний Жовтень», «Вільна Україна», «Юний городник», «Юний пролетар». Більшість колгоспників спорудила добротні житлові будинки, навколо яких розрослися сади й виноградники. Ще 1929 року село телефонізували, 1932 — радіофікували. У 1936 році частину села підключили до електростанції МТС.

З початком німецько-радянської війни до лав Червоної Армії вступило 1275 новозбур'ївців. Усі, хто залишився в селі, працювали на жнивах. 1941 року село було окуповане військами Вермахту. Нову Збур'ївку звільнено від німецьких військ 4 листопада 1943 року частини радянської 2-ї гвардійської армії.

Меморіал радянським воїнам, що загинули у Другій світовій війні:

Протягом 1950–1954 років колгоспи Нової Збур'ївки об'єдналися у два господарства — «Червоний Жовтень» і «Перше травня», що дало змогу краще використовувати матеріальні ресурси.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 7367 осіб, з яких 3433 чоловіки та 3934 жінки[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 7543 особи[3].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

МоваВідсоток
українська 88,49 %
російська 9,81 %
вірменська 0,87 %
циганська 0,29 %
молдовська 0,16 %
білоруська 0,12 %
інші 0,26 %

Інфраструктура

З травня 1966 року в Новій Збур'ївці функціонує районний протитуберкульознийдиспансер на 125 ліжок, працює амбулаторія сімейної практики та медицини. Діють три загальноосвітні школи та дошкільний заклад «Малятко». Село повністю газифіковане. Поступово розвивається зелений туризм. В Новій Збур'ївці розташований продуктовий мінімаркет регіональної мережі «Везунчик», кілька десятків продуктових і промислових крамниць та магазинів автозапчастин.

  • Будівля сільської ради
  • Сільський будинок культури
  • Сільмаг

Храми
  • Будинок молитви

Відомі люди

Примітки
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.