Херсонський морський торговельний порт

Херсо́нський морськи́й порт — сучасне підприємство, що входить до складу єдиного транспортного комплексу України. Відповідно до Закону України «Про морські порти України» функції адміністрації морського порту виконує Херсонська філія державного підприємства Адміністрації морських портів України.

Херсонський морський торговельний порт
Розташування
Країна  Україна
Розташування пр. Ушакова, 4, Херсон, 73000
Координати
Деталі
Відкритий 1778
Тип бухти природна/штучна
Начальник Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Володимир Гаращенко
Статистика
Вебсайт wwww.uspa.gov.ua/khe/
Мапа

Порт розташований на правому березі Дніпра, за 15 км від його гирла. Підхід до порту здійснюється фарватером, який проходить річкою Рвач, рукавом Вільхового Дніпра і власне Дніпром.

Навігація в порту триває весь рік. Переважають вітри північного і північно-східного напрямку. Дні з вітрами більш ніж 15 м/с становлять 10 % на рік і частіше за все спостерігаються з листопада по березень.

Тумани спостерігаються в середньому 19-60 днів на рік і утримуються 5-6 годин на добу.

Дельта Дніпра оголошена заповідником. Судноплавство дозволяється тільки рукавами.

Прохід фарватером, який веде до порту, не становить особливих труднощів.

У зимовий період, коли Дніпро замерзає, судна проводяться до порту криголамами.

Рейд порту Херсон являє собою частину річки Дніпро між верхнім рейдом для річкових суден, який розташований на 1 км вище за течією від елеватора.

Десять причалів порту розташовані на правому березі Дніпра, у північно-східному напрямку від міста відгалуження річки Дніпро від річки Кошова, і збоку якої починається нумерація причалів. Загальна довжина причальних споруд становить 1,6 км.

Історія

Місто Херсон було засновано указом Катерини ІІ 18 червня 1778 року.

Місто створювалося для захисту південних рубежів Російської імперії. Для їх зміцнення було вирішено побудувати місто в гирлі Дніпра із суднобудівною верф'ю, торговою пристанню і фортецею, які повинні були стати базою для створення чорноморського флоту. Ім'я місту дали на честь давньогрецької, а пізніше візантійської колонії Херсонес. Тим самим імперія оголошувала себе правонаступницею стародавньої держави і заявляла свої права на ці землі.

У 1803 році Херсон отримує статус губернського центру, перший свій герб і починає розвиватися як торговий порт. На асигновані урядом кошти у 1806 році будується верф торгового суднобудування, з якою щорічно спускалося на воду від 20 до 30 торгових судів. Відбувається постійне зростання економічних потреб міста, новий приплив робочої сили, збільшення кількості населення й обсягів будівництва.

На початку XIX століття місто стало великим центром цивільного суднобудування. Херсон продовжував розвиватися. Звідси за кордон відправляли будівельний ліс, вовну, сало, пшеницю, мідь, рибу; ввозили тонкі сукна, шовк, прянощі. У 1831 р. купецькі верфі стали єдиною державною верф'ю, де за період з 1833 по 1843 було споруджено 187 суден. Порт мав у своєму розпорядженні великий вітрильний і паровий флот.

З 1901 року, після 30-річної перерви, пов'язаної з роботами з поглиблення Дніпровського дна, знову відкриваються морські ворота міста. Херсон стає значним портом експортування хліба.

За післявоєнні роки Херсон перетворився на промисловий, сільськогосподарський та культурний центр на півдні України. Обладнаний сучасною технікою, Херсонський морський торговельний порт стає одним із провідних на Чорному морі, займає гідне місце в зовнішньоторговельних зв'язках СРСР.

У 2008 р. порт переробив 4 млн 268 тис. тонн вантажів.

В грудні 2018 року у морському порту Херсон розпочато роботи з днопоглиблення біля причалів та в операційній акваторії. Це вже дев'ятий об'єкт, на якому здійснює днопоглиблення Адміністрація морських портів України у 2018 році. Обсяг робіт у Херсоні сягає понад 400 тис. м³.[1]

Послуги, що надаються портовим флотом Херсонського порту
  • Здійснення буксирно-кантовочних операцій у Херсонському порту.
  • Буксирування об'єктів між портами Чорного та Азовського морів.
  • Перевезення вантажів між портами регіону теплоходами «Павло Постишев», «Волго Балт 218» вантажопідйомністю 3000 т, теплоходом «Кілія» вантажопідйомністю 2500 т.
  • Виконання буксировок будь-якого ступеня складності морським буксиром «Бакай».
  • Виробництво вантажно-розвантажувальних робіт плавкранами: ПК-14, ПК-15, ПК-28 (Ганц) — вантажопідйомність 16 т, ПК-21 (Блейхерт) — вантажопідйомність 15 т, ПК-70 (Ганц) — вантажопідйомність 100/25 т, СПК-20 «Бригадир Ковиза» (Нептун) — вантажопідйомність 150/32 т.
  • Прийом льяльних та стічно-фекальних вод спеціалізованим судном ПС-305.
  • Ліквідація розливів нафтопродуктів у межах акваторії порту (НМС-38).
  • Забезпечення пожежної безпеки.
  • Забезпечення аварійно-рятувальних робіт.
  • Доставка та зняття з суден лоцманів, прикордонних нарядів, представників контролюючих органів, робочої сили, членів екіпажів та їхніх сімей, а також продовольства і матеріально-технічного постачання.

Див. також

Примітки
  1. У Херсонському порту розпочалися роботи з днопоглиблення. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 12 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.