Нове Життя (Черкаська область)

Нове́ Життя — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Чорнобаївській селищній громаді. Станом на 1 січня 2008 року у селі обліковувалося 195 дворів та 315 жителів, переважно літніх людей. Село розташоване за 25 км від районного центру та за 30 км від залізничної станції Пальміра.

село Нове Життя
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Золотоніський район
Громада Чорнобаївська селищна громада
Рада Чорнобаївська селищна рада
Код КАТОТТГ UA71040190160077977
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1921
Населення 315
Площа 0 км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19912
Телефонний код +380 4739
Географічні дані
Географічні координати 49°46′19″ пн. ш. 32°29′44″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 115 м
Місцева влада
Адреса ради смт. Чорнобай
Карта
Нове Життя
Нове Життя
Мапа

У Новому Житті з 2006 року розташована центральна садиба ТОВ ВКФ "Валтас", керівником якої є Тітаренко Констянтин Миколайович. Основний напрям діяльності - вирощування кукурудзи, пшениці, ячменю, соняшнику[1].

У селі є школа (з 2008 і дотепер – Новожиттівський навчально-виховний комплекс)[2], Будинок культури, бібліотека-філія, фельдшерський пункт, відділення поштового зв'язку, телефонна станція на 100 номерів, магазин, бар.

Історія

Село засноване в 1921 році. Збори громадян с. Хрестителеве вирішили утворити нове село на північ за 5 км у невеликій низовині, на землях, що раніше належали пану Тиховському. Землевпорядник Золотоніського землевідділу Іванов зробив нарізку нового села. Усю землю було розподілено по 0,54 га на кожен двір. Серед перших поселенців були Романенко С. І., Подрига Я. Г., Плахтій Г. П.

Уже в 1922 р. земельних ділянок було нарізано для 177 садиб. У 1924 р. село було повністю заселене.

У 1927 р. в центрі села побудовано першу школу.

У 1928 році утворена Новожиттівська сільська рада. До цього Нове Життя відносилося до Хрестителівської сільської ради. Першим сільським головою був Скитиба Федір Ількович.

У 1927 р. селяни почали об'єднуватися у кооперативні організації: "Плугатар", "Перше травня", "Червоний жовтень", "Червоний прапор". У 1928 р. кооперативи об'єдналися у колгосп "Шлях до комунізму". Згодом господарство об'єдналося з сусіднім колгоспом села Тарасівка, який 1959 р. перейменували на "Пам'яті Леніна".

У роки Другої світової війни брали участь у бойових діях 270 жителів села, 81 загинув. За мужність і героїзм 44 воїни нагороджені орденами та медалями. Споруджено пам'ятник Невідомому солдату та обеліск Слави.

В 2004 році організували кооператив з газифікації села, де головою був обраний Швидкий Іван Сергійович. 7 грудня 2006 року в будинки членів кооперативу був поданий газ.

Відомі жителі

Галерея
  • Новожиттівський навчально-виховний комплекс
  • Будинок культури
  • Автобусна зупинка
  • Обеліск
  • Пам'ятник невідомому солдату

Примітки
  1. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ВАЛТАС" - 21379995 - державний реєстр юросіб. web.archive.org. 7 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
  2. Історія школи - Новожиттівський НВК. web.archive.org. 24 лютого 2020. Процитовано 7 січня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.