Новоградківка
Новогра́дківка (в минулому — Нойбург, нім. Neuburg) — село Дальницької сільської громади в Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1865 осіб.
| село Новоградківка | |
|---|---|
 Руїни Нойбурзької кірхи у Новоградківці | |
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район/міськрада |  Одеський район |
| Громада | Дальницька сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1805 |
| Населення | 1865 |
| Площа | 1,61 км² |
| Густота населення | 1158,39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67830 |
| Телефонний код | +380 4851 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°21′29″ пн. ш. 30°28′44″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
20 м |
| Водойми | р. Барабой |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67842, Одеська область, Одеський район, с. Дальник, вул. Дружби 126 |
| Карта | |
  Новоградківка | |
 Новоградківка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Загальні відомості
Село Новоградківка розташоване в центральній частині Овідіопольського району на обох берегах річки Барабой. Відстань від села до районного центру — 20 км і за 15 км від залізничної станції Акаржа.
Загальна площа території — 2806 га. Площа населеного пункту — 322 га (в межах поселення громадських вигонів та пасовиськ — 1418 га). Село межує на півдні з с. Доброолександрівкою, на півночі з с. Марянівкою, на заході — з Миколаївкою, а на сході — з Великою Долиною.
Історія
Новоградківка заснована як німецька колонія Нойбург («Нове місто») у 1805 році. Община села володіла близько 3000 дес. земельних угідь (XIX—XX ст.), які тягнулася вузькою смугою від правого берега річки Аккаржа до берега Гарагольської затоки Дністровського лиману. У 1827 році площа ділянки Нойбурга становила 2954 дес. саж. придатної та 210 дес. непридатної землі.
Станом на 1886 у німецькій колонії Нойбург Грос-Лібентальської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 1476 осіб, налічувалось 110 дворових господарств, існували кірха та школа[1].
У 1896 році Нойбург було перейменовано, на честь брата імператора Миколи II великого князя Володимира Олександровича, у Володимирівку.
У 1903—1904 роках у Володимирівці побудували лютеранську кірху в популярному на той час стилі англо-німецької неоготики XIV—XV ст. Община була філіалом лютеранського приходу Гросс-Лібенталя. Архітектором був житель села Х. Бейтельсбахер.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1694 особи, з яких 805 чоловіків та 889 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1864 особи.[3]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 75,50 % |
| російська | 21,88 % |
| молдовська | 0,75 % |
| німецька | 0,54 % |
| болгарська | 0,32 % |
| гагаузька | 0,27 % |
| білоруська | 0,16 % |
| вірменська | 0,05 % |
| румунська | 0,05 % |
| інші | 0,48 % |
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.