Носачов Андрій Петрович
Андрій Петрович Носачо́в (нар. 13 грудня 1913, Гіржове — пом. 29 грудня 1990, Суми) — український радянський актор театру.
Носачов Андрій Петрович | ||||
---|---|---|---|---|
![]() Зображення | ||||
Народився |
30 листопада (13 грудня) 1913 Гіржове, Ново-Петрівська волость (Тираспольський повіт), Тираспольський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
Помер |
29 грудня 1990 (77 років) Суми, Українська РСР, СРСР | |||
Поховання | Суми | |||
Громадянство |
![]() ![]() | |||
Діяльність | актор театру | |||
Вчителі | Козачковський Доміан Іванович | |||
Заклад | Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Біографія
Народився 30 листопада [13 грудня] 1913 року в селі Гіржовому (тепер Роздільнянський район Одеської області, Україна). У 1933 році закінчив драматичну студію при Донецькому театрі музичної комедії (педагог Домініан Козачківський).
Впродовж 1933—1934 років працював в Криворізькому театрі «Кривбас»; впродовж 1934—1938 років — у колгоспному театрі імені Жовтневої революції на станції Довгинцевій; впродовж 1938—1941 років — в Уральському українському музично-драматичномутеатрі Казахської PCP, з 1941 року — в Сумському українському театрі драми і комедії імені Mихайла Щепкіна. Член КПРС з 1960 року.
![](../I/%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%9D%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%90.%D0%9F._%E2%80%94_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_59-101-0083.jpg.webp)
Помер в Сумах 29 грудня 1990 року. Похований в Сумах на Засумському кладовищі. На могилі актора на постаменті з червоного граніту (1,54 метра) встановлене алюмінієве погруддя (0,56 метрів). Автор — скульптор Олег Прокопчук[1].
Ролі
- Микола Задорожний («Украдене щастя» Івана Франка);
- Іван Непокритий («Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького);
- Часник («В степах України» Олександра Корнійчука);
- Іван Сірошапка («Зачарований вітряк» Михайла Стельмаха);
- Витягайченко («Кінармія» за Ісаком Бабелем);
- Сандро («Виходячи на пенсію, не гасіть світло» Г. Хугаєва);
- Ланс («Два веронці» Вільяма Шекспіра).
Відзнаки
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 427. — ISBN 5-88500-042-5.