Ніколайчук Олексій Несторович
Олексі́й Не́сторович Ніколайчу́к (1899–1984) — український педагог, заслужений вчитель УРСР. Почесний громадянин міста Гайворон.
| Олексій Несторович Ніколайчук | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився |
1899 Таужне, Троянівська волость, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія | |||||||||||
| Помер |
1984 Гайворон, Гайворонський район, Кіровоградська область, УРСР, СРСР | |||||||||||
| Громадянство |
 СРСР | |||||||||||
| Національність | українець | |||||||||||
| Відомий завдяки | педагог | |||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
| Звання |
| |||||||||||
Життєпис
Народився в селі Таужне, нині Гайворонського району Кіровоградської області. Українець.
Закінчив трикласну сільську школу й учительську семінарію в Ольгополі. У 1920 році розпочав вчителювати у Таужненській школі.
У червні 1941 року призваний до лав РСЧА. Учасник німецько-радянської війни: до кінця 1942 року був старшим писарем при штабі полку, згодом — зав. діловодством дорожньо-комендантської роти 25-го окремого дорожньо-експлуатаційного батальйону, старший сержант. Член ВКП(б) з 1943 року. Учасник радянсько-японської війни на тій же посаді, старшина.
Після демобілізації повернувся до педагогічної практики, заочно закінчив педагогічний інститут. Був директором шкіл у Таужній, Котовці, Солгутовому.
З жовтня 1968 по січень 1969 року працював завідувачем методичним кабінетом Гайворонського районного відділу народньої освіти, згодом тривалий час очолював Гайворонський райвно, неодноразово обирався депутатом міської ради.
Помер і похований у Гайвороні.
Нагороди
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки (14.06.1945) і медалями, у тому числі «За бойові заслуги» (05.09.1945).
Література
- Г. Смілянець, В. Кучер, С. Піддубний «Таужне». — Кропивницький, 2020, стор. 131.