Ніколас Волтерс

Ніколас Волтерс (англ. Nicholas Walters; нар. 4 січня 1986, Монтего-Бей, Ямайка) — ямайський боксер-професіонал, який виступав у напівлегкій і другій напівлегкій ваговій категорії (англ. Super featherweight). Чемпіон світу за версією WBA (2012—2014), WBA Super (2014—2015) в напівлегкій вазі. Бронзовий медаліст центрально-американських ігор у Колумбії (2006 р).

Ніколас Волтерс
Загальна інформація
Повне ім'я Ніколас Волтерс англ. Nicholas Walters
Прізвисько Дроворуб (англ. Axe Man)
Громадянство  Ямайка
Народився 4 січня 1986(1986-01-04) (36 років)
Монтего-Бей, Ямайка
Проживання Монтего-Бей, Ямайка
Вагова категорія Напівлегка вага (до 57,2 кг)
Друга напівлегка (до 59 кг)
Стійка правша
Зріст 170
Розмах рук 185
Професіональна кар'єра
Перший бій 2 серпня 2008
Останній бій 26 листопада 2016
Пояс WBA Regular, 2012—2014,
WBA Super 2014—2015
Боїв 28
Перемог 26
Перемог нокаутом 21
Поразок 1
Нічиїх 1
Аматорська кар'єра
Боїв 59
Перемог 48
Поразок 11
Спортивні медалі
Представник  Ямайка
Бокс
Ігри Центральної Америки і Карибського басейну
Бронза 2006 Картагена напівлегка

Любительська кар'єра

Народився Волтерс 4 січня 1986, в Монтего Бей на Ямайці. Боксом почав займатися c 7 років, під керівництвом свого батька, який виступав як профі боксер.

У любительській кар'єрі Нік став призером декількох Карибських чемпіонатів. У 2006 році на Центральноамериканських і Карибських Іграх в Колумбії Ніколас розділив третє місце з Юріоркісом Гамбоа. Загальний рекорд в любителях Уолтерса 48 перемог, 11 поразок.

Професіональна кар'єра

У 2007 році Нік перейшов у профі. Не знаючи іспанської мови, переїхав до Панами, де почав тренуватися під керівництвом Келсо Чавеса в залі імені Рокеро Альказара. Переїзд відкривав йому нові можливості тренінгу і спарингів із сильними профі (Ансельмо Морено, Селестіно Кабальєро, Рікардо Кордоба, Рафаель Консепсьон, Вінсенте Москалера), а також можливість більше виступати на рингу. Менеджером Ніка став Жак Дешамп, промоушеном його займалася контора Premium Boxing Promotions. Більшість своїх перших боїв Нік провів у Панамі, поступово заробляючи собі там ім'я та піднімаючись по рейтингам.

У лютому 2012 WBA (Світова боксерська асоціація) зобов'язала свого регулярного чемпіона Селестіно Кабальєро провести обов'язковий захист поясу проти Ніколаса Уолтерса.

У вересні торги на право проведення бою виграла промоутерська компанія Canelo Promotion. Запропонована сума була 120,000 $, з яких 90,000 $ — частка Кабальєро. Поєдинок між панамським чемпіоном і молодим проспектом, виступаючим в тій же Панамі, повинен був стати великою місцевою подією. Однак Селестіно відмовився від бою, залишивши титул, і перейшов у категорію до 130 фунтів.

Завоювання титулу регулярного чемпіона світу

8 грудня 2012 року Уолтерс провів бій за вакантний титул чемпіона WBA у себе вдома на Ямайці. Суперником став Доліс Прескотт (брат більш відомого боксера Брейдіса Прескотта).

Поєдинок закінчився в 7-му раунді достроковою перемогою Ніколаса. Таким чином Уолтерс став десятим чемпіоном з Ямайки, і що найголовніше єдиним, який завоював титул у себе вдома. Свою перемогу Нік присвятив 50-ій річниці Незалежності Ямайки.

Завоювання титулу відкрило для молодого ямайця нові можливості. Був підписаний контракт з промоутерською компанією Top Rank. Перший захист свого титулу Уолтерс провів у США з Альберто Гарза. Він пройшов в андеркарті тріплхедера (Андраде — Мартиросян, Майкі Гарсія — Роман Мартінес, Донер — Дарчинян).

Уолтерс нокаутував Гарзу в четвертому раунді і захистив свій титул чемпіона WBA. Після цього відбулися деякі зміни в команді Уолтерса. До тренерського штабу на додаток до Келсо Чавесу, Джобу Уолтерсу прийшов Руді Ернандес.

Визнання в США

У грудні 2013 року WBA зобов'язала суперчемпіона WBA Сімпіве Ветьєку зустрітися з регулярним чемпіоном Ніколасом Уолтерсом. Обом сторонам керівництво WBA відвело 120 днів для досягнення домовленості. Однак цей бій так і не відбувся. У травні 2014 року Ветьєка зустрівся з Ноніто Донером і програв йому технічним рішенням. Уолтерс же зустрівся в тому ж вечорі з досвідченим ветераном Віком Дарчиняном, де здобув ефектну перемогу нокаутом у п'ятому раунді. Після цього бою популярність Уолтерса значно зросла.

У жовтні 2014 року Уолтерсу вдалося добитися зустрічі з суперчемпіоном WBA Ноніто Донером. В день бою ваги під Уолтерсом показали 138 фунтів (на 12,5 фунта більше ніж на оф. зважуванні), під Донером — 133 фунта. Гонорари боксерів склали: Донер — 400 тис.$, Уолтерс — 150 тис.$. Поєдинок склався напружено, але Уолтерс зумів і цього разу домогтися нокауту.[1]

13 червня 2015 року Уолтерс зустрівся з колумбійцем Мігелем Марріагою, на рахунку якого було 20 боїв, всі перемоги, 18 з яких — нокаутом. В минулому вони зустрічались на аматорському рингу, де Уолтерс програв. Уолтерс перевищив ліміт ваги і був позбавлений титула ще на зважуванні.[2] Ніколас переміг Мігеля за очками, але не захистив чемпіонський титул.[3]

26 листопада 2016 року Ніколас зустрівся з Василем Ломаченко. Бій проходив з тотальною перевагою українця. Після 7-го раунду Ніколас відмовився від продовження бою і зазнав першої поразки у професіональній кар'єрі.[4]

Таблиця боїв

Професійні титули в боксі

Примітки
  1. Николас Уолтерс нокаутировал Нонито Донэйра. BoxingNews Украина (ru-RU). 19 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2019.
  2. Николас Уолтерс потерял чемпионский пояс без боя. www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 15 жовтня 2019.
  3. Николас Уолтерс победил Мигеля Марриагу. Новости бокса от Александра Колесникова (ru-RU). Процитовано 15 жовтня 2019.
  4. Уолтерс: «Было глупо продолжать бой с Ломаченко». XSPORT.ua (рос.). Процитовано 15 жовтня 2019.

Посилання

Ніколас Уолтерс — статистика професійних боїв на BoxRec[недоступне посилання з жовтня 2019]

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.