Ніколаус фон Фалькенгорст

Ніколаус фон Фалькенгорст, до 1911 року — Миколай фон Ястржембський (нім. Nikolaus von Falkenhorst, пол. Mikołaj von Jastrzembski; нар. 17 січня 1885, Бреслау, Сілезія — пом. 18 червня 1968, Гольцмінден, Нижня Саксонія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту (1940). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1940).

Ніколаус фон Фалкенхорст
Nikolaus von Falkenhorst
Народження 17 січня 1885(1885-01-17)
Бреслау, Сілезія
Смерть 18 червня 1968(1968-06-18) (83 роки)
Гольцмінден, Нижня Саксонія
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Приналежність  Райхсгеер
 Рейхсвер
 Вермахт
Вид збройних сил  Сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1903–1945
Звання  Генерал-полковник
Командування 32-га піхотна дивізія
21-й армійський корпус
XXI-а армійська група
Армія «Норвегія»
Війни / битви

Перша світова війна:
Друга світова війна:

Західний фронт

Східний фронт

Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Орден Подвійного дракона
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Ганзейський Хрест (Бремен)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
За поранення (нагрудний знак)
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Командорський Хрест I класу ордена Білої Троянди
Орден Корони (Югославія)
Командор ордена Зірки Румунії
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
 Ніколаус фон Фалькенгорст у Вікісховищі

Біографія

Народився в давній сілезькій сім'ї спадкових військових Ястржембських. Слов'янське прізвище на початку своєї кар'єри він вважав за краще змінити на німецький варіант Фалькенгорст («яструбине гніздо»). У німецькій армії — з 1907 року, під час Першої світової війни займав ряд полкових або штабних посад. Як член фрайкору, не потрапив під демобілізацію і залишився служити в рейхсвері. З 1925 по 1927 рік служив в оперативному відділі міністерства оборони.

В 1933 році він був призначений військовим аташе в німецькому посольстві в Празі. До 1935 року на тій же посаді побував в посольствах в Бухаресті і в Белграді.

1 жовтня 1935 року Фалькенхорст стає начальником штабу Третьої армії. У 1936 році був призначений командиром щойно сформованої 32-ї піхотної дивізії, розквартированої в Кесліні.

Учасник Польської кампанії У лютому 1940 року Фалькенгорст призначений командувачем німецькими військами в операції «Везерюбунг». Вторгнення в Норвегію було суворо засекречене, верховне командування відмовило Фалькенгорсту в допуску, він не міг бачити ні карт, ні схем. Тому він самостійно підготував своє бачення плану вторгнення прямо в берлінському готелі, де він зупинився. Гітлеру план сподобався, тим більше, що в цілому він збігався з намірами ОКВ.

Операція пройшла успішно. Єдиною серйозною втратою німців став важкий крейсер «Блюхер» потоплений вогнем берегової артилерії в Осло-фіорді.

Після цього він був підключений до розробки плану «Барбаросса». Йому було наказано захопити Мурманськ — головний радянський порт на півночі Радянського Союзу. Операція «Зільберфукс» почалася 29 червня 1941 року. Німецько-фінським військам, незважаючи на всі зусилля, не судилося зламати оборону Червоної Армії.

Надалі, він залишився командувати німецькими військами на завойованій території і зосередився на обороні. На відміну від цивільної адміністрації, війська під його початком знайшли взаєморозуміння з норвезьким народом, Фалькенгорст віддав наказ своїм людям поводитися чемно з місцевим населенням. Існувала історія, в яку схильні вірити обидві протиборчі сторони: після звернення норвезької жінки, у якої німецький солдат вкрав варення, вона на наступний день була запрошена на розстріл обвинуваченого.

Більш того, Фалькенгорст часто конфліктував з рейхскомісаром Норвегії Йозефом Тербофеном, що в результаті і послужило причиною його відставки 18 грудня 1944 року. Після війни Фалькенгорст постав перед Британсько-норвезьким військовим трибуналом за звинуваченням у порушенні принципів війни. Йому ставилося в провину виконання наказу фюрера про розстріл полонених командос союзників. Генерал був визнаний винним і засуджений до смерті. Згодом вирок за клопотанням шведського громадського діяча Свена Андерса Гедіна замінили 20-річним ув'язненням.

23 липня 1953 року він був відпущений на свободу через погане здоров'я. Решту життя прожив на самоті.

Нагороди
  • Орден Подвійного дракона 4-го класу (Китай) (17 травня 1914)

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Див. також

Література
  • Митчем С., Мюллер Дж. Командиры Третьего рейха = Hitler's Commanders. — Смоленск : Русич, 1995. — 480 с. — (Тирания) — 10 000 прим. — ISBN 5-88590-287-9. (рос.)
  • Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 1, 1. September 1939 bis 31. Dezember 1941. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
  • Fellgiebel, Walther-Peer. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin, S.118
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 302, ISBN 978-3-938845-17-2

Посилання

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.