Ніколя Шміт

Ніколя Шміт[3] (люксемб. Nicolas Schmit; нар. 10 грудня 1953, Діфферданж[4]) — люксембурзький політик, дипломат, економіст, парламентар, діяч Люксембурзької соціалістичної робітничої партії, міністр кількох урядів у 2004—2019 рр., депутат Європейського парламенту ІХ скликання (з 2019 р.), єврокомісар із питань працевлаштування з 1 грудня 2019 р.[5]

Ніколя Шміт
Народився 10 грудня 1953(1953-12-10) (68 років)
Діфферданж, Еш-сюр-Альзетт, Люксембург
Країна  Люксембург
Діяльність політик, дипломат
Alma mater Sciences Po Aixd
Посада Member of the Council of Stated, Депутат Європейського парламенту[1], член Палати депутатів Люксембургуd і European Commissioner for Employment, Social Affairs and Inclusiond[2]
Партія Люксембурзька соціалістична робітнича партія

Життєпис

Одержав диплом економіста в Інституті політичних досліджень Екс-ан-Прованс (фр. Institut d'études politiques d'Aix-en-Provence), а також диплом доктора з міжнародних відносин. Наприкінці 70-х рр. ХХ ст. працював в Університеті Поля Сезанна. 1979 року потрапив на роботу в люксембурзькі органи державної влади: спочатку в канцелярію прем'єр-міністра, перейшовши 1983 р. на дипломатичну службу. 1984 р. обійняв посаду керівника політичного апарату міністра закордонних справ Жака Пооса[6].

1989 року став парламентським секретарем Люксембурзької соціалістичної робітничої партії, а роком пізніше — радником у постійному представництві Люксембурга при Європейських спільнотах у Брюсселі. З 1992 по 1998 р. керував відділом міжнародних економічних відносин і співробітництва в Міністерстві закордонних справ. 1998 р. став послом Люксембургу в Європейському Союзі[6], як заступник члена брав участь у роботі Європейського Конвенту[4].

2004 р. ввійшов до складу уряду Жана-Клода Юнкера як міністр-делегат зовнішньополітичного відомства, який також відповідав за питання міграції[6]. У 2009, 2013 та 2018 рр. був обраний депутатом Палати депутатів[7][8][9].

2009 р. став міністром праці, зайнятості та імміграції у наступному кабінеті Жана-Клода Юнкера[10]. 2013 р. Ксав'є Бетель поклав на нього обов'язки міністра праці. З посади пішов 2018 р. У 2019 р. обраний депутатом Європарламенту 9-го скликання[11].

Того самого року відряджений від своєї країни у новосформовану Єврокомісію на чолі з Урсулою фон дер Ляєн (зі строком повноважень із 1 грудня 2019 р.) на посаду Єврокомісара з питань робочих місць і соціальних прав[12].

Примітки
  1. https://www.europarl.europa.eu
  2. The Commissioners | 2019-2024
  3. Україна, як притулок для біженців, «Німецька хвиля»
  4. Коротка біографічна довідка (фр.). Процитовано 24 квітня 2016.. Сайт Європейського Конвенту
  5. Хто є хто в новій Європейській комісії?, Радіо Свобода
  6. Nicolas Schmit (англійською). eu2005.lu. Процитовано 24 квітня 2016.
  7. Elections législatives 2009: Résultats officieux: Circonscription Est (фр.). elections.public.lu. Процитовано 24 квітня 2016.
  8. Elections législatives 2013: Résultats officieux: Circonscription de l'Est (фр.). elections.public.lu. Процитовано 24 квітня 2016.
  9. CSV loses 7.5% in eastern riding but status quo remains (англійською). rtl.lu. 14 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
  10. Guy Thewes. Les gouvernements du Grand-Duché de Luxembourg depuis 1848 (фр.). gouvernement.lu. Процитовано 24 квітня 2016.
  11. Luxemburg hat gewählt: CSV verliert einen Sitz an die DP, LSAP hält sich (німецькою). tageblatt.lu. 26 maja 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  12. Kandydaci na komisarzy. ec.europa.eu. Процитовано 27 листопада 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.