Німецька адміністрація з розмінування

Німецька адміністрація з розмінування (НАР) — це організація, яку створили Союзники з колишніх екіпажів та кораблів нацистських Крігсмаріне для розмінування після закінчення Другої світової війни, переважно у Північному морі та на Балтиці, яка існувала з червня 1945 по січень 1948.

Німецька адміністрація з розмінування
Deutscher Minenräumdienst
Сигнальний вимпел "8" використовували, як знак ідентифікації на судах НАР
На службі 1945–1948
Країна Окупація союзниками Німеччини
Роль Тралення мін
Чисельність 27000 осіб
300 суден

Історія

НАР було створено 21 червня 1945 під наглядом Союзників, а саме під наглядом Королівських ВМС,[1][2] для тралення морських мін у Північному та Балтійському морях. Вона налічувала 27000 колишніх членів Крігсмаріне та приблизно 300 суден.[3]

Командування Союзників добре усвідомлювали проблему для комерційного судноплавства з боку 600000 морських мін які були поставлені у Західній, Північній та Східній Європі, а тому не розформували німецькі тральні підрозділи після здачі у травні 1945. З цієї причини, віце-адмірал сер Гарольд Барроу, командувач британськими ВМС, та Німеччина, підписали інструкцію про створення НАР у червні 1945. Британське адміралтейство гадала за краще ризикувати німецькими матросами ніж своїми роблячи цю небезпечну роботу.[4] НАР командував коммодор Г. T. Інгланд; йому підпорядковувася старший німецький офіцер контрадмірал Фріц Краусс, який командував тральними силами під час війни.[5][6]

Спочатку німецькі матроси служили у своїй уніформі часів війни, без німецьких орлів та свастики, і за тими статутами які були у Крігсмаріне. Матроси отримували помірну платню та мали право на відпустку, на відміну від інших німецьких полонених. Тим не менш, щоденні небезпечні операції та, як результат, високий моральний дух призвели до занепокоєності з приводу НАР, особливо у Радянському Союзі.

Службу було розділено між шістьма дивізіонами (нім. Räumbootdivisionen). Німецький штаб підрозділу розташовувався у Глюкштадті.

25 травня 1946 адміністрація отримала нову синю уніформу і спеціальні відзнаки, як носили на рукаві.

Штаб адміністрації було переведено до Гамбургу у грудні 1947, а у січні 1948 адміністрацію було розформовано незважаючи на заперечення з боку американців. Причиною її розформування став тиск з боку Радянського Союзу, який побоювався що НАР є спробою західних союзників відновити Крігсмаріне.[7] Рейхсмаріне використали операції тралення після Першої світової війни,щоб зберегти досвідчених офіцерів, а тому Королівські ВМС не бажали повторити цій досвід.

Замість НАР було створено цивільну «німецьку формацію з розмінування Куксгафен», під британським керуванням і з використанням матеріальної частини та екіпажів з попередньої організації.

Місцем базування НАР став легкий крейсер Лейпциг, найбільший бойовий корабель Крігсмаріне який вижив у Другій світовій війні.[8]

Дивізіони

НАР була розділена шість регіональних дивізіонів різної потужності:

Статистика
  • Зачищена площа:
    • Північне море: 19300 км²
    • Балтійське море: 1500 км²
  • Витралено морських мін: 2,721
  • Втрати:
    • Кораблі: 10
    • Люди: 348

Кораблі

На початку 1947 служба мала на озброєнні наступні кораблі та судні:

Схожі організації
  • 4-а тральна група (нім. 4. Minensuchgruppe) у Лор'янs, Франція, яка складалася з французьких матросів та німецьких військовополонених.
  • Deutscher Minenräumverband Cuxhaven (Німецька формація з розмінування Куксгафен), з базою у Куксгафені, Німеччина, цивільна організація під контролем британської митниці, яка замінила НАР, яка діяла з січня 1948 року по червень 1951 року
  • Відділ трудової служби (B) (LSU/B), базувався у Бремергафені та контролювався ВМС США, організація проіснувала до 1957, багато членів продовжили службу у Бундесмаріне.

Примітки
Цитати
  1. Williamson, Gordon (2001). German Seaman 1939-45. Osprey Publishing. с. 41. ISBN 978-1-84176-327-9. Процитовано 16 травня 2015.
  2. Weekly information bulletin (81). February 1947. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 11 липня 2008.
  3. German Mine Sweeping Administration (GMSA) (German). Архів оригіналу за 20 квітня 2008. Процитовано 9 червня 2008.
  4. Madsen (1998), p.127
  5. Madsen (1998), p.128
  6. Schelling, Manfred (2008). German Minesweeping Administration (GM/SA). Minesweeper: Sweeping for mines after the Second World War. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 16 травня 2015.
  7. Peifer, Douglas (April 2005). From Enemy to Ally: Reconciliation Made Real in the Postwar German Maritime Sphere. War in History 12 (2): 208–224. doi:10.1191/0968344505wh313oa. Архів оригіналу за 7 липня 2007. Процитовано 11 липня 2008.
  8. Williamson, Gordon (2003). German Light Cruisers 1939-45. Osprey Publishing. с. 39. ISBN 978-1-84176-503-7. Процитовано 16 травня 2015.
Бібліографія
  • Madsen, Chris (1998). The Royal Navy and German Naval Disarmament 1942-1947. Routledge. ISBN 978-0714643731.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.