Обсесивно-компульсивний розлад особистості

Обсеси́вно-компульси́вний ро́злад особи́стості (також ананкастний розлад особистості, англ. obsessive-compulsive personality disorder (OCPD); anankastic personality disorder) — розлад особистості, що, за визначенням Американської психіатричної асоціації, характеризується надмірною стурбованістю порядком, увагою до деталей, перфекціонізмом, особистісним контролем та потребою контролювати власне середовище за рахунок гнучкості, відкритості та ефективності. Особи з цим розладом можуть часто приділяти велику кількість уваги роботі та жертвувати дружніми стосунками й відпочинком.

Обсесивно-компульсивний розлад особистості
Спеціальність психіатрія і психологія
Ведення психотерапія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 6D11.4
МКХ-10 F60.5
MedlinePlus 000942
MeSH D003193
 Obsessive compulsive personality disorder у Вікісховищі

Належить до тривожного кластеру розладів особистості.

Ознаки

Обсесивно-компульсивний розлад особистості відрізняється від обсесивно-компульсивного розладу, який належить до категорії неврозів. При цьому обидва розлади мають деякі спільні ознаки — ритуалістична (компульсивна) поведінка, схильність до порядку, потреба в організації, накопичення непотрібних речей. Але відмінністю є власне ставлення людини до подібної поведінки — людина з обсесивно-компульсивним неврозом виконує компульсивні дії не за власним бажанням, а для заспокоєння тривоги, тоді як людина з розладом особистості вважає їх раціональними та правильними.

Для людини з цим розладом особистості дії та переконання інших часто є поляризованими («правильними» або «неправильними»), що призводить до проблем в міжособистісних стосунках. Незадоволення людини діями інших часто переростає в гнів[1]. Люди з обсесивно-компульсивним розладом особистості часто є песимістами та схильні до депресії, в тому числі клінічної[2]. Іноді це призводить до ризику самогубства[3].

Причини

Дослідниками попередньо визначено деякі генетичні та середовищні фактори, що спричиняють обсесивно-компульсивний розлад особистості. З генетичної точки зору, люди з певною формою гену DRD3 з високою ймовірністю страждатимуть та розлад та депресію, особливо чоловіки[4][5]. Але часто навіть за наявності форми гена розлад починає розвиватися не сам по собі, а під впливом зовнішніх факторів, зокрема, дитячих чи інших психологічних травм.

З точки зору середовищних факторів, обсесивно-компульсивний розлад особистості є засвоєною поведінкою.

Діагностика

DSM-5

Каталог DSM-5 визначає обсесивно-компульсивний розлад особистості за наявністю принаймні чотирьох ознак з перерахованих:[6]

  1. Людина стурбована деталями, списками, правилами, порядком та організаційними моментами, що може навіть призводити до втрати головної суті завдання.
  2. Виявляє перфекціонізм, що заважає виконанню завдання (наприклад, не є здатною завершити проект через невідповідність власним високим вимогам).
  3. Надмірно віддана роботі, через що може жертвувати відпочинком та дружніми стосунками (за винятком причин, пов'язаних із фінансовими проблемами).
  4. Має негнучні та тверді погляди на питання моралі, етики на цінностей (за винятком причин, пов'язаних із культурою чи релігією).
  5. Нездатна позбутися непотрібних предметів, навіть коли вони не мають суттєвої цінності.
  6. Неохоче доручає завдання іншим чи співпрацює з іншими, якщо вони, на її думку, роблять речі неправильно.
  7. Неохоче витрачає гроші на себе та на інших; може розглядати гроші як щось необхідне для накопичення на випадок катастрофи.
  8. Виявляє непохитність та надмірну наполегливість.

Ознаки повинні виявлятися в багатьох життєвих контекстах та до періоду раннього дорослішання.

МКХ-10

Каталог МКХ-10, укладений ВОЗ, визначає обсесивно-компульсивний розлад особистості за наявністю трьох ознак із перерахованих:[7]

  • почуття надмірного сумніву чи уважності;
  • стурбованість деталями, правилами, списками, порядком, організацією чи розкладом;
  • перфекціонізм, що шкодить виконанню завдання;
  • надмірна добросовісність, скрупульозність, та непомірна стурбованість продуктивністю за рахунок власного відпочинку та міжособистісних стосунків;
  • надмірна педантичність та прив'язаність до суспільних норм;
  • твердість та непохитність;
  • нераціональна наполегливість на тому, щоб інші виконували роботу так само, як і він; або ж необґрунтоване небажання дозволяти іншим виконувати роботу;
  • наявність нав'язливих думок чи імпульсів.

Включає в себе:

  • компульсивну та обсесивну (одержиму) особистість;
  • обсесивно-компульсивний розлад особистості;

Виключає:

  • обсесивно-компульсивний розлад (невроз).

Лікування

Епідеміологія

Поширеність розладу становить від 2 % до 8 %[8], більшість серед яких — чоловіки[9].

Див. також

Примітки
  1. Villemarette-Pittman, Nicole R; Matthew Stanford; Kevin Greve; Rebecca Houston; Charles Mathias (2004). Obsessive-Compulsive Personality Disorder and Behavioral Disinhibition. The Journal of Psychology 138 (1): 5–22. PMID 15098711. doi:10.3200/JRLP.138.1.5-22.
  2. Pilkonis PA, Frank E (1988). Personality pathology in recurrent depression: nature, prevalence, and relationship to treatment response. Am J Psychiatry 145: 435–41. doi:10.1176/ajp.145.4.435.
  3. Raja M, Azzoni A (2007). The impact of obsessive–compulsive personality disorder on the suicidal risk of patients with mood disorders. Psychopathology 40 (3): 184–90. doi:10.1159/000100366.
  4. Joyce (2003). Polymorphisms of DRD4 and DRD3 and risk of avoidant and obsessive personality traits and disorders. Psychiatry Research 119 (2): 1–10. doi:10.1016/s0165-1781(03)00124-0.
  5. Light (2006). Preliminary evidence for an association between a dopamine D3 receptor gene variant and obsessive–compulsive personality disorder in patients with major depression. American Journal of Medical Genetics Part B: Neuropsychiatric Genetics 141B: 409–413. doi:10.1002/ajmg.b.30308.
  6. American Psychiatric Association, ред. (2013). Obsessive-Compulsive Personality Disorder, 301.4 (F60.5). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition. American Psychiatric Publishing. с. 678–682.
  7. Chapter V: Mental and behavioural disorders (F00-F99). International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems 10th Revision (ICD-10). World Health Organization. 2010.
  8. Cain, Nicole (2014). Interpersonal Functioning in Obsessive–Compulsive Personality Disorder. Journal of Personality Assessment 97: 1–10. doi:10.1080/00223891.2014.934376.
  9. MedlinePlus: A service of the U.S. National Library of Medicine NIH National Institutes of Health — Obsessive-compulsive personality disorder
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.