Галян Анатолій Васильович

Народився 27 квітня 1947 року в селі Мар'янівка на Полтавщині. Ще з дошкільного віку захоплювався малюванням, ліпленням і грою на баяні. Після школи робив безуспішні спроби поступити до Київського і Харківського художніх інститутів. Лише 1967 року зумів поступити на відділ художньої кераміки Львівського інституту декоративного і прикладного мистецтва.[1] Закінчив навчання у 1972 році. Серед викладачів з фаху — Дмитро Крвавич. Працював у галузях станкової та монументальної скульптури та живопису. Брав участь в обласних та загальноукраїнських виставках.[2] Член НСХУ від 1999 року. У Львові проживав на вулиці Медової Печери, 36.[3] Помер 2007 року.[1]

Скульптура

• Пам'ятник Володимиру Леніну в селі Новосілки-Гостинні Самбірського району (1970).[4]
• Меморіальна таблиця страченим гайдамакам у Комарні (1970).[5]
• Меморіальна таблиця у Львові на будинку № 1—3, на вулиці Князя Романа, де був ув'язнений Іван Франко (1972, архітектор Мирон Вендзилович).[6]
• Пам'ятник на могилі вченого Олексія Журбіна на Личаківському цвинтарі, поле № 17 (після 1974).[7]
• Портрет Героя Соціалістичної Праці М. Весоловської (1975, тонований гіпс, 85×80×75, Львівський історичний музей).[8]
• Портрет Народного артиста СРСР Амвросія Бучми (1977, тонований гіпс). Експонувалась 1977 року на обласній художній виставці у Львові.[2]
• Портрет академіка В. Глушка (1979, бронза, 70×45×45).[8]
• Монументально-декоративна композиція «Hominum animaliumque saluti» на фасаді Ветеринарної академії на вулиці Пекарській, 50 у Львові.^{[джерело?]}
• Пам'ятник В. Леніну в місті Рудки (1980).[4]
• Скульптурна група, що зображує Івана Федорова з двома помічниками. Встановлена 1977 року у дворі львівського монастиря святого Онуфрія (у той час — музей Івана Федорова).[9] У 1989-му перенесена у двір палацу Потоцьких на вулиці Коперника.^{[джерело?]}
• «Фехтувальники», медаль (1983, бронза, діаметр — 13).[10]
• Пам'ятник на місці бою радянських і німецьких військ у селі Сілець Сокальського району (1986, архітектор Олександр Матвіїв).^{[джерело?]}
• «Захар Беркут» (1986, склоцемент, 129×75×58).[11]
• Пам'ятний знак «50-річчя возз'єднання українських земель» (1989, співавторство — архітектор А. Огранович) на вул. Дзержинського у Львові. На початку 1990-х років демонтований. [12]
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в Ходорові (1992).[13]
• Пам'ятник Тарасові Шевченку у Сколе (1993, архітектор М. Білий).[14]
• Пам'ятник Петру Андрусіву в селі Кам'янобрід Яворівського району (1997).[15]
• Пам'ятник Василеві Симоненку в Черкасах (2006, гіпс).[16]
• Пам'ятник на гробівці Кушнірових на Личаківському цвинтарі, поле № 6.[17]
• Пам'ятний знак у селі Вільшаник Львівської області (архітектор Мирон Вендзилович).[18]
• Меморіальна таблиця полоненим гайдамакам на стіні міського арсеналу у Львові.
• Меморіальна таблиця Ігореві Білозіру на музичній школі в Радехові (бронза).[19]
• Пам'ятник Омарові Хайяму в Душанбе.[20]

Живопис

• «Материнство» (1977, полотно, олія).[21]
• Портрет Ярослава Галана (1980, полотно, олія).[22]

• 
  Меморіальна таблиця на міському арсеналі у Львові
• 
  «Hominum animaliumque saluti», вул. Пекарська у Львові
• 
  Скульптурна група «Друкарі»
• 
  Меморіальна таблиця Іванові Франку