Огренич Микола Леонідович

Мико́ла Леоні́дович Огре́нич (нар. 8 грудня 1937 пом. 12 квітня 2000) — український оперний співак (тенор), соліст Одеського театру опери і балету, професор, ректор Одеської консерваторії[1], Член-кореспондент Академії мистецтв України (1997, Заслужений артист УРСР (1971), Народний артист УРСР (1975)[2][3], почесний громадянин міста Одеси (1998)[4]. Дипломант Всесоюзного конкурсу вокалістів імені М. Глінки (1965), лавреат міжнародного конкурсу вокалістів у Верньєр (7-а премія, 1969), лавреат міжнародного конкурсу імені П.Чайковського (1-а премія, 1970)[5].

Микола Огренич
Основна інформація
Повне ім'я Микола Леонідович Огренич
Дата народження 8 грудня 1937(1937-12-08)
Місце народження Іванівка, Березівський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Дата смерті 12 квітня 2000(2000-04-12) (62 роки)
Місце смерті Одеса, Україна
Поховання Друге християнське кладовище Одеси
Громадянство УРСР
 Україна
Національність українець
Професії оперний співак, викладач університету
Освіта Одеське музичне училище
Одеську державну консерваторію
Співацький голос тенор
Нагороди

Життєпис

Микола Огренич 8 грудня 1937 року в с. Іванівка Одеської області, у багатодітній сільській родині.

У 1964 році закінчив Одеське музичне училище. З 1967 по 1969 рік Микола Огренич стажувався у Міланському театрі «Ла Скала».

1968 року закінчив Одеську державну консерваторію за фахом «сольний спів», клас професорки Ольги Благовидової.

У 1970 році здобув першу премію на Всесоюзному конкурсі імені М. І. Глинки.[6]

8 грудня 1998 року Миколі Огреничу присвоєно звання почесний громадянин міста Одеси.

Ролі

Примітки

Література

  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.252

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.