Благовидова Ольга Миколаївна

О́льга Микола́ївна Благови́дова (нар. 16 (29) травня 1905(19050529) — 23 жовтня 1975) — українська співачка (мецо-сопрано), народна артистка УРСР, професор, викладач вокалу Одеської державної консерваторії ім. А. В. Нежданової.

Благовидова Ольга Миколаївна
Народилася 29 травня 1905(1905-05-29)
Санкт-Петербург
Померла 23 жовтня 1975(1975-10-23) (70 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Поховання Друге християнське кладовище Одеси
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Діяльність оперна співачка, вчителька
Alma mater Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Відомі учні Глауберман Ілля Львович і Цуркан Людмила Георгіївна
Нагороди та премії
Орден Трудового Червоного Прапора
Народна артистка УРСР

Життєпис

Ольга Миколаївна Благовидова народилася 29 травня 1905 року у м. Санкт-Петербурзі (Російська імперія).

Музичну освіту здобула в Одеському музично-драматичному інституті (1921—1925 рр., клас Ю. Рейдер). У 1928 — 1931 роках була солісткою Великого театру СРСР, у 1931—1932 роках — Тбіліського театру опери та балету, а з 1932 року — Одеського театру опери та балету.

Була лауреатом І Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців у Москві (1933 р., 2-га премія), І Всеукраїнського конкурсу вокалістів у Києві (1937 р., 1-а премія).

В 1948 році перейшла цілком на педагогічну роботу. З 1951 року працювала професором Одеської державної консерваторії ім. А. В. Нежданової, завідувала кафедрою сольного співу. Стала засновником одеської вокальної школи.

О. М. Благовидова — єдиний педагог у колишньому Радянському Союзі, в якого на конкурсі ім. П. І. Чайковського три студенти завоювали перші премії: Микола Огренич (1970 р.), Іван Пономаренко (1974 р.), Людмила Шемчук (1978 р.).[1]

Серед її учнів: народна артистка СРСР Б. Руденко, народний артист Росії О. Ворошило, народні артисти України — Зоя Христич, І. Яценко та А. Бойко, Л. Цуркан, І. Глауберман, заслужена артистка України — Марія Галій-Моравська та інші.

За роки артистичної діяльності О. М. Благовидова виконала понад 30 оперних партій і багато камерних творів. Серед партій:

Померла 23 жовтня 1975 року в м. Одесі, похована на 2-му Християнському кладовищі.

Нагороди

Примітки
  1. Іван ПОНОМАРЕНКО: «Поки є голос — буду співати». Газета «День», № 15, четвер, 25 січня 2001 (укр.)

Література
  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.249
  • Украинская советская энциклопедия: В 12-ти т., 13 кн./Гл. ред. кол. Бажан Н. П. и др.. — Т. 1. — К.: ГР УСЭ, 1978. — С. 486.
  • Благовидова Ольга Миколаївна // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.

Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.