Одрехова

У 1733 році в Одреховій було сформовано парафію, яка входила до складу до Риманівського деканату Перемиської єпархії УГКЦ. До 1817 року у селі було дві дерев'яні церкви, коли замість них була зведена мурована церква св. Івана Предтечі, яка функціонує досі.

У 1777 пожежа знищила значну частину села, а заодно і церковні записи. У 1873 епідемія холери знищила велику кількість мешканців села.

У 1785 році Одрехові належало 36,44 км² земель та нараховувалось 1333 мешканці:

• греко-католики — 1270 осіб
• римо-католики — 40 осіб
• євреї — 23 особи

У 1840 році — 1628 греко-католиків, 1859—1599 греко-католиків, 1879—1710 греко-католиків, 1899—2006 греко-католиків, 1926—2305 греко-католиків. У 1936 році — 2469 греко-католиків, 57 римо-католиків і 3 євреї.

Село було центром діяльності на Лемківщині українського спортивно-руханкового товариства Січ. На чолі був Володимир Бучацький, він пригадував, як працював над розбудовою української свідомости мешканців:

Треба було перших кроків до цього: зайшовши в село, я знайомився з молоддю і виголошував доповіді з нашої історії. Згодом був в селі театральний гурток, який давав вистави "Невольник", "Верховинці", "Наталка Полтавка"... За гроші з тих вистав я спроваджував з книгарні НТШ у Львові книжки, які дуже причинилися до ширення національної свідомости села. Минав час і вкінці удалося мені оснувати у вісьмох селах читальні "Просвіти". Так поволи підготовляв я грунт для основання "Січей"[2].

У період 1934—1947 років місцева парафія увійшла до складу так званої Апостольської адміністрації.

В вересні 1944 року радянські війська оволоділи селом. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, у 1945 р. банда польських шовіністів вбила в селі щонайменше 6 українців. У результаті депортацій 1944—1946 та операції «Вісла» 1947 року переважна більшість українського населення села була переселена до УРСР та західні землі Польщі. Найбільшу частину лемків переселили в село Личківці, майже всі прізвища з наведених нижче нині можна зустріти у селі Личківці, навколишніх селах

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Згідно даних Йосифинської метрики від 1787 року в Одреховій мешкали родини: Барна — 5 сімей, Бек — 2 сім'ї, Бенчик — 3 сім'ї, Бренкач (Брекач), Бурштин, Бухвак — 2 сім'ї, Верней — 3 сім'ї, Вовк — 3 сім'ї, Воробель (Вробель), Воробчик, Галько — 2 сім'ї, Гараус (Гарагус), Гнатик — 4 сім'ї, Голутяк, Гринчак, Груб'як, Гуска, Гута, Драч — 3 сім'ї, Дуцяк, Завойський — 4 сім'ї, Зиньо, Зинчак, Зіник, З'ятик — 3 сім'ї, Кавовчик, Капраль, Кастранець, Кияк — 3 сім'ї, Ковальчик, Коник — 5 сімей, Конкевич — 4 сім'ї, Коруць (Коруц), Костик, Котик, Кушнір, Кушнірчук, Лаб'як — 4 сім'ї, Лайтар, Лико, Мадара — 4 сім'ї, Майчик, Мигаль — 4 сім'ї, Мідян, Милян — 6 сімей, Милянчик, Митрусик, Одрехівський — 2 сім'ї, Олеяр, Палиця — 5 сімей, Пельчар, Пінчар, Понтус, Поточак, Русин — 3 сім'ї, Семків, Серединський — 6 сімей, Сивик — 5 сімей, Скробала — 4 сім'ї, Скробалишин, Скробаляк — 2 сім'ї, Слюсар, Стецюк, Страхоцький, Фецик, Цап — 3 сім'ї, Цапик — 2 сім'ї, Цеплій — 2 сім'ї, Цимбала, Цуприк — 6 сімей, Шафран — 5 сімей, Яцканин, Яцканич.

У 1817 році в Одрехові було збудовано муровану греко-католицьку церкву св. Івана Предтечі. Храм зберігся досі і тепер використовується як римо-католицький костел.

Парохом в селі був о. Іван Лаврівський — брат Юліана Лаврівського. Дружиною о. І. Лаврівського була сестра Митрополита Сембратовича.[4]

• Риманів
• Босько
• Апостольська Адміністрація Лемківщини

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Одрехова

• Майчик І. Одрехова. Odrzechowa / І. Майчик, М. Цуприк; упор. О. Майчик. — Львів, 2006. — 470 с.
• Odrzechowa, rus. Odrechowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 393. (пол.) — S. 393—394. (пол.)