Окописько (Турка)

Закладення окописька у місті Турці пов'язане з іменем власника міста Антонія Калиновського (пол. Antoni Kalinowski), який після отримання містом у 1730 році Магдебурзького права створив у ньому належні умови для проживання і розвитку єврейської громади: надав їм в оренду житлові приміщення, допомагав у будівництві й створенні дому для перестарілих, спорудив за свої кошти синагогу, школу і друкарню, виділив землю під єврейський цвинтар.

Власне з 1730 року походять перші згадки про поселення в місті перших єврейських родин: у середині XVIII століття в Турці проживало 25 єврейських родин[1].

Точна дата закладення окописька залишається невідомою, хоча більшість джерел визначає орієнтовний термін створення міського єврейського цвинтаря XIX століттям.

Кінцеве формування території окописька відбулося на початку ХХ століття, після того як у 1903 році єврейська ґміна міста Турка отримала незалежність. На цей період припадає і найактивніший час функціонування окопища, що було зумовлене інтенсивним збільшенням єврейської громади міста: в 1921 році в Турці налічувалося 10 030 мешканців, у тому числі 4201 єврей (41,9%).[1]

Після нападу Німеччини на СРСР і німецької окупації міста в 1941–1942 роках у приміщенні турківської синагоги знаходилося єврейське гето, з якого місцевих євреїв вивозили на розстріл або переводили в інші концтабори. В січні 1942 р. в Турці відбулися масові акції знищення гітлерівцями євреїв — страта безневинних проходила на території окописька або на околиці міста (поле Гриньове)[2]:

«Трагічної долі зазнали євреї в час гітлерівської окупації. У всіх приміщеннях Синагоги, обнесених колючим дротом, знаходився концентраційний табір. Звідси шлях полонених пролягав до місць страти — на цвинтарі — кіркут, або як місцеве населення називало окопище, інших під конвоєм вели на околицю міста- поле Гриньове. Як правило, ніхто із жертв не мав можливості чинити опір. Їх заставляли самим викопувати собі ями, а потім фашисти проводили розстріл. Одні падали до них від куль, інших закопували живими. Після таких екзекуцій ще довший час здригалась земля над невинно убієнними.»

В серпні 1942 німецькі окупанти вивезли до табору смерті в Белжці (нім. Sonderkommando Belzec der Waffen-SS; пол. Bełżec) близько 4000 євреїв. В грудні 1942 решту турківських євреїв було депортовано до гетто в Самборі. Фактично в цей час окописько припинило своє функціонування через знищення чи еміграцію єврейської громади з міста.

Після війни представники радянської влади та комуністичні функціонери активно сприяли руйнації окопища: відразу по війні при встановленні пам'ятників «совєтським визволителям» у центрі Турки використовувалися плити з єврейських могил, а на початку шістдесятих років ХХ століття територія поховання була заліснена[2]

В 90-х роках ХХ століття на території окописька біля його центрального входу було встановлено пам'ятник знак євреям Турки, замордованим фашистами.

Окописько у Турці розташоване на південному схилі високої гори, яка височіє над центром міста, безпосередньо біля міського базару. Від історичного центру міста — Площі Ринок — цвинтар відділяє русла річки Яблунька. З вершини гори, на якій розташована центральна частина турківського окопища, відкривається вражаюча панорама міста і його околиць.

Місце розташування окопища в Турці вибрано у повній відповідності до єврейської традиції: Кіркути традиційно розміщувалися за річкою, що символізувало відділення живого від мертвого, і, зазвичай, розташовувалися на високій горі, щоб на неї було важко підніматися і люди не прагнули пошвидше там опинитися[3]. Правда, місцеві мешканці — українці та поляки — трактували такий вибір місця для цвинтаря по-іншому: мовляв, хитрі євреї спеціально ховають своїх небіжчиків поближче до неба і на південній стороні, аби в день Страшного суду вони перші побачили схід Сонця і чимшвидше зайняли чергу в перших рядах [4][2]. Особливістю Турки є те, що усі міські цвинтарі — спільний український та польський, як і єврейський — розташовані поряд.

Територія окописька займає майже весь південний схил гори та центральну частину її вершини, має площу близько 600 квадратних метрів. Частина окописька, розташована на схилі, густо заліснена насадженнями смерек і кущів. У верхній, центральній частині, яка займає плато гори збереглися центральна вхідна брама і залишки кам'яної стіни, що відгороджує цвинтар від вулиці (тепер — вулиця вул. А.Шептицького). Одразу за входом на цвинтар на його території розташований пам'ятник знак євреям Турки, замордованим фашистами.

На окопищі збереженими (різного ступеня руйнування) залишилося близько 90 мацев, більша частина з яких знаходиться у залісненій частині. Збереглася низка ранніх (прямокутні стели без декору) та пізніших (стели з символічними образами та епітафіями) пам'ятників. Тексти на стелах збережені частково, але іноді з них можна дізнатися дати народження та смерті й імена єврейських мешканців міста. На чоловічих надгробках зображено, як правило, лева, що лежить, а на жіночих — птаха та менору. На частині пам'яток добре збереглися елементи декору: дерева, виноградні грона, гірлянди.

• 
  Окопище: головний вхід
• 
  Панорама верхньої частини окописька
• 
  Панорама нижньої частини окописька
• 
  Панорама залісненої частини окописька
• 
  Окопище:пам'ятний знак євреям Турки, замордованим фашистами
• 
  Окопище:пам'ятний знак євреям Турки, замордованим фашистами
• 
  Руїни надмогильних пам'ятників
• 
  Надмогильний пам'ятник з левом
• 
  Надмогильний пам'ятник з короною, оленем і плодами
• 
  Надмогильний пам'ятник з менорою
• 
  Надмогильний пам'ятник з птахами
• 
  Надмогильний пам'ятник з птахами і менорою
• 
  Зруйнований часом надмогильний пам'ятник
• 
  Надмогильний пам'ятник з короною
• 
  Надмогильний пам'ятник
• 
  Старий надмогильний пам'ятник
• 
  Панорама міста з окопища

• Гайда Ю. Турка — нова столиця Бойківщини. Туристичний довідник.- Ужгород: Патент, 2006. — С.14-15
• The American Jewish Year Book 5677 «September 28, 1916, to September 16, 1917», Edited by Cyrus Adler for the American Jewish Cjmmittee, Philadelphia, The Jewish Publication Society of America, 1916

• База даних про всі єврейські цвинтарі у Східній Європі
• Єврейські цвинтарі в Польщі
• Відкрився центр з реставрації єврейських цвинтарів
• Кіркут (єврейський цвинтар), Старий Самбір
• Турка-центр бойківського краю чи довоєнна столиця юдеїв?^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Retracing His Mother's Escape From Nazis (англ.)

• Турка
• Синагога (Турка)
• Сатанівський єврейський цвинтар
• Єврейські кладовища у Львові