Окський заповідник

Окський заповідник (рос. Окский заповедник) — заповідник у Росії, розташований на Мещерській низовині, у заплаві річок Оки та Пра. З великими площами заболочених земель і торфовищ, заповідник є важливою територією для водоплавних птахів та куликів. У заповіднику розміщуються племінні центри з розведення зубрів та журавлів. Заповідник розташовано у Спаському районі Рязанської області, приблизно за 60 км на північний схід від міста Рязань.[2][3]

Окський заповідник
Дата створення / заснування 1935
Категорія охоронних зон IUCN IUCN category Ia: Strict Nature Reserved
Названо на честь Ока
Держава  Росія[1]
Адміністративна одиниця Рязанська область
Член у Людина і біосфера (програма МАБ)
Площа 560,27 км²
Значиме місце Рязань
URL біосферного заповідника ЮНЕСКО unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=RUS+02&mode=all
Офіційний сайт
 Окський заповідник у Вікісховищі

З 13.09.1994 р «Заплавні ділянки річок Пра і Ока» заповідника мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення[4]. 24.06.1986 р Окський заповідник визнано Всесвітньою мережею ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (МАБ) задовольняє вимогам, що пред'являються до біосферних заповідників.[5] В 2000 заповідник віднесено до ключових орнітологічних територій міжнародного значення.

Заповідник було офіційно створено в 1935 році і займає площу 56 027 га, серед них:

  • Ліс — 50 461,5 га,
  • Болота — 2 539,5 га,
  • Відкриті і сухі угіддя — 2 089,4 га,
  • Озера і річки — 637,6 га.

Навколо заповідника встановлена охоронна зона 23 669 га.

Флора і фауна

В лісах переважають сосна з березою і домішкою широколистяних порід. У заплавах Оки і При поширені діброви. У центрі заповідника знаходиться велике Бабине болото. Флора налічує понад вісімсот видів квіткових і судинних спорових рослин, серед них 69 рідкісних і 5 зникаючих, в тому числі 10 видів орхідних. Тут же реліктовий осередок водяного горіха — чилими, в якому виявлено 11 видів. Один вид чилими ендемік. Є реліктовий водна папороть — сальвінія плаваюча. Добре розвинена прибережна і водна рослинність[6].

На території заповідника зареєстровано 266 видів птахів, в тому числі: (глухар, рябчик, тетерук, сірий журавель, чорний лелека, сіра чапля, бугай і бугайчик, кулик-сорока, рибалочка, бджолоїдка звичайна, орлан-білохвіст, скопа, вальдшнеп, шуліка чорний, канюк). Понад 150 видів — гніздяться в заповіднику[6]. Пернаті мешканці боліт і водойм — качки (головним чином кряква і чирки), гуси, різні кулики (в тому числі дупель і бекас), чайки, крячки, чаплі, журавлі, пастушкові. На окських розливах зупиняються тисячні зграї пролітних водоплавних птахів. Чорний лелека, скопа, орлан-білохвіст, шуліка чорний, яструб великий — рідкісні та охоронювані нині птиці, які гніздяться в заповіднику[6].

На території Окського заповідника в 1979 році був організований розплідник рідкісних видів журавлів, до числа яких належить знаходиться під загрозою зникнення Журавель білий. Колекція журавлів формувалася шляхом надходження особин з природи або отримання їх із центрів розведення. Підросли пташенята випускаються в природу в місцях проживання виду, незначна їх частина залишається в розпліднику або відправляється в Центри розведення і збереження журавлів[7].

У заповіднику 61 вид ссавців: (лось, кабан, європейська косуля, лисиця, бобер європейський, європейська норка, видра, горностай, куниця, єнотовидний собака, ондатра, білка, кажани). У фауні заповідника налічується 39 видів риб: (окунь, щука, карась, язь, плотва, густера, лящ тощо), 11 — земноводних, 6 — плазунів.

Фауна амфібій (земноводних) налічує 10 видів, рептилій (плазунів) — 5.

Примітки
  1. http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=RUS+02&mode=all
  2. Oka Zapovednik (Official Site) (рос.). Ministry of Natural Resources and Environment (Russia). Процитовано 21 січня 2016.
  3. Oka Zapovednik (рос.). Ministry of Natural Resources and Environment (Russia). Процитовано 21 січня 2016.
  4. Водно-болотные угодья России. Архів оригіналу за 23 травня 2007.
  5. Okskiy. UNESCO Biosphere Directory. UNESCO MAB. Процитовано 31 травня 2016.
  7. Кашенцева Т. А. [https: //nkj.ru/open/36205/ ] // Наука і життя. — 2019. — № 06.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.