Октан

Окта́н (від грец. octa — вісім) — насичений вуглеводень (алкан) складу C8H18. Молекулярна маса — 114,224. Має 18 ізомерів.

Октан — безбарвна рідина зі слабким запахом прямогонного бензину, необмежено змішується з вуглеводнями, погано розчинний у діетиловому ефірі, ацетоні і етанолі, практично не розчинний у воді. Октани легко запалюються, в суміші з повітрям вибухонебезпечні. Нетоксичні, не мають алергенних і канцерогенних властивостей.

Ізомерія

Октан має 18 структурних ізомерів:

  • Октан (н-октан)
  • 2-Метилгептан
  • 3-Метилгептан (+ має оптичну ізомерію)
  • 4-Метилгептан
  • 3-Етилгексан
  • 2,2-Диметилгексан
  • 2,3-Диметилгексан (+ має оптичну ізомерію)
  • 2,4-Диметилгексан (+ має оптичну ізомерію)
  • 2,5-Диметилгексан
  • 3,3-Диметилгексан
  • 3,4-Диметилгексан (+ має оптичну ізомерію (два хиральних центри))
  • 2-Метил-3-етилпентан
  • 3-Метил-3-етилпентан
  • 2,2,3-Триметилпентан (+ має оптичну ізомерію)
  • 2,2,4-Триметилпентан (також відомий як ізооктан)
  • 2,3,3-Триметилпентан
  • 2,3,4-Триметилпентан
  • 2,2,3,3-Тетраметилбутан

Отримання

Октан міститься в бензиновій фракції нафти та продуктах її деструктивної переробки, в алкілаті, утворюється при синтезі вуглеводнів за процесом Фішера-Тропша. У промисловості його виділяють із зазначених продуктів ректифікацією у поєднанні з селективною адсорбцією на цеолітах або комплексоутворенням з сечовиною. У лабораторних умовах отримують гідруванням октенів, за реакцією Вюрца з 1-хлорбутану.

Хімічні властивості

При піролізі октану утворюються в основному метан, етан, етилен; при крекінгу на алюмосилікатному каталізаторі зростає вихід вуглеводнів С35; у присутності ароматизуючих каталізаторів (Pt/C, оксидів Cr, Mo, V на Al2O3) при 450—500 °C з високим виходом утворюється суміш о-ксилену і стирену.

Застосування

Застосовують октан у виробництві ксиленів, октанолу, октаналю, а також як розчинник. Як компонент бензину великого значення не має через низьку детонаційну стійкість (октанове число 19).

Джерела

  • Петров Ал. А. Химия алканов. М. : Наука. — 1974. — 243 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.