Окуріґана
Окуріґана (яп. 送り仮名 — «супроводжуюча кана») — суфікси у вигляді кани для ієрогліфів в японській мові. Окуріґана як правило використовується для зміни форм прикметників і дієслів, може відображати час (минулий або теперішній/майбутній), стверджувальне або заперечне значення, категорії ввічливості, а також виконувати інші функції словотвору. У сучасній письмовій мові окуріґана практично завжди записується абеткою хіраґаною, однак у минулому для неї часто використовувалася катакана.
Морфологія
Окуріґана в японській мові вказує на часи і стверджувальне/заперечне значення прикметників. Більшість прикметників слідують нижчеподаному шаблону словотвору. На прикладі ієрогліфа 高 («високий», «дорогий») можна показати основні чотири відмінки японського прикметника. Корінь усіх цих слів виражається ієрогліфом така 高, однак важлива інформація про час або заперечення задається окуріґаною, яка слідує за ієорогліфом.
- 高い (такай)
- Високий (ствердження, теперішній/майбутній час), означає «[хтось/щось є] високим/дорогим»;
- 高かった (такакатта)
- Високий (ствердження, минулий час), означає «[хтось/щось було] високим/дорогим»;
- 高くない (такакунай)
- Високий (заперечення, теперішній/майбутній час), означає «[хтось/щось є] невисоким/дорогим»;
- 高くなかった (такакунакатта)
- Високий (заперечення, минулий час), означає «[хтось/щось було] невисоким/недорогим».
Форми японських дієслів утворюються схожим чином: корінне значення зазвичай виражається за допомогою одного або декількох ієрогліфів на початку слова, а час, заперечення, категорії ввічливості й інші морфологічні ознаки виражаються за допомогою окуріґани.
- 食べる (таберу)
- Їсти (ствердження, теперішній/майбутній час, проста форма), означає «[хтось] їсть».
- 食べます (табемасу)
- Їсти (ствердження, теперішній/майбутній час, ввічлива форма), означає «[хтось] їсть».
- 食べない (табенай)
- Їсти (заперечення, теперішній/майбутній час, проста форма), означає «[хтось] не їсть».
- 食べた (табета)
- Їсти (заперечення, минулий час, проста форма), означає «[хтось] їв».
- 食べなかった (табенакатта)
- Їсти (заперечення, минулий час, проста форма), означає «[хтось] не їв».
Уточнення значень ієрогліфів
Окуріґана використовується для розрізнення ієрогліфів, які мають відмінні прочитання. Як правило, вона застосоваується для найпоширеніших ієрогліфів, які мають кілька значень (як правило, дуже близьких), але вимовляються по-різному. Окуріґана у цьому випадку відіграє роль ключа, що записується після ієрогліфа, який допомагає читачеві правильно визначити прочитання і значення слова.
Як приклад неоднозначності можна взяти розповсюджені знаки 上 «верх» і 下 «низ».
- 上がる (аґару)
- «сходити/готуватися/завершувати», де 上 читається як а.
- 上る (нобору)
- «здійматись/забиратися нагору», де 上 читається як нобо
- 下さる (кудасару)
- «давати [щось тому, хто має нижчий соціальний статус]», де 下 читається як куда.
- 下りる (оріру)
- «віддавати/сходити», де 下 читається як о.
- 下がる (саґару)
- «качтися/висіти», де 下 читається як са
Японським міністерством освіти були створені правила, що пропонують використання окуріґани у кожному конкретному випадку, однак на практиці часто зустрічаються винятки з них, особливо у старих книгах або інтернеті. Наприклад, стандартний запис слова куреґата (сутінки) 暮れ方, зустрічається у інтернеті як 暮方.
Література
- Пряхина Л. В. «Окуригана в современном японском языке». — М., Муравей, 2002. ISBN 5-89737-109-1