Манйоґана
Манйоґана (яп. 万葉仮名, まんようがな, «абетка Манйосю») — рання форма японської писемності, у якій японські слова записувалися схожими за звучанням китайськими ієрогліфами. З манйоґани виникли японські складові абетки-кани: хіраґана і катакана. Назва «манйоґана» походить від «Манйосю» — антології японської поезії періоду Нара (710—794) і буквально означає «кана Манйосю».
万 |
葉 |
仮 |
名 |
Історія
Манйоґана виникла приблизно у 6-7 століттях. Найдавнішою з відомих пам'яток цієї писемності є знайдена у 1998 році у префектурі Токусіма дерев'яна дощечка (моккан) з початком японського віршу «Пісні про бухту Наніва», яка датується серединою 7 століття. Перед цим найдавнішим вважався напис на німбі бронзової статуї Будди-Цілителя (Якусі Ньорай) у «Золотій залі» храму Хорюдзі (початок 8 століття). Найбільш великою пам'яткою писемності є збірник поезії «Манйосю».
До 10 століття манйоґана була витиснута хіраґаною і катаканою. У той же час японський учений Мінамото но Сітаґо (911—983) винайшов фонетичні позначки і вписав їх у текст «Манйосю». У сучасній Японії манйоґана обмежено вживається у деяких топонімах (особливо на острові Кюсю). Також у побуті часто використовується атедзі (当て字): спосіб запису слів (особливо запозичених) ієрогліфами, які підбираються за звучанням. Наприклад, 倶楽部 (курабу, «клуб»).
Пам'ятки
- Манйосю — антологія поезії.
- Вамьо Руйдзюсьо — китайсько-японський словник.
Типи манйоґани
У той самий період існувало кілька правил використання ієрогліфів у манйоґані:
- Сейон (正音, «правильне звучання») — майже збігається з канбуном: ієрогліфи використовуються з урахуванням китайської вимови й змісту;
- Сейкун (正訓, «правильне тлумачення») — ієрогліфи використовуються з урахуванням китайського змісту, але читаються японською;
- Сякуон (借音, «запозичене звучання») — ієрогліфи використовуються тільки з урахуванням китайського звучання, але без китайського змісту. Дане правило було найпоширенішим. Один знак міг передавати одну або більше мор.
- Один ієрогліф передає одну мору:
- Використовується повне китайське прочитання: (い), 呂 (ろ), 波 (は);
- Використовується часткове китайське прочитання: 安 (あ), 楽 (ら), 天 (て);
- 信 (しな), 覧 (らむ), 相 (さが).
- Один ієрогліф передає одну мору:
- Сяккун (借訓, «запозичене тлумачення») — ієрогліфи використовуються без урахування китайського змісту і вимови, а головну роль грає кунйомі.
- Один ієрогліф передає одну мору:
- Використовується повне китайське прочитання: 女 (め), 毛 (け), 蚊 (か);
- Японське прочитання використовується частково: 石 (し), 跡 (と), 市 (ち);
- Один ієрогліф передає дві мори: 蟻 (あり), 巻 (まく), 鴨 (かも)
- Два ієрогліфа передають одну мору:嗚呼 (あ), 五十 (い), 可愛 (え)
- Один ієрогліф передає одну мору:
- Фудзаке-йомі (戯訓, «каламбурне прочитання») — рідкісне правило, коли зміст записанного розгадувався як ребус. Наприклад, в «Манйосю» (8 том, 1495 вірш) Отомо но Якамоті (718—785) зашифрував слово куку («зозуля») ієрогліфами-цифрами 八十一 («вісімдесят один»). Оскільки 81=9·9, а 9 читається як «ку», то дане сполучення читається як «куку»
Таблиця знаків
ア行 | カ行 | サ行 | タ行 | ナ行 | ハ行 | マ行 | ヤ行 | ラ行 | ワ行 | ガ行 | ザ行 | ダ行 | バ行 | |
ア段 | 阿安英足 | 可何加架香蚊迦 | 左佐沙作者柴紗草散 | 太多他丹駄田手立 | 那男奈南寧難七名魚菜 | 八方芳房半伴倍泊波婆破薄播幡羽早者速葉歯 | 万末馬麻摩磨満前真間鬼 | 也移夜楊耶野八矢屋 | 良浪郎楽羅等 | 和丸輪 | 我何賀 | 社射謝耶奢装蔵 | 陀太大嚢 | 伐婆磨魔 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
イ段(甲類) | 伊怡以異已移射五 | 支伎岐企棄寸吉杵來 | 子之芝水四司詞斯志思信偲寺侍時歌詩師紫新旨指次此死事准磯為 | 知智陳千乳血茅 | 二人日仁爾迩尼耳柔丹荷似煮煎 | 比必卑賓日氷飯負嬪臂避臂匱 | 民彌美三水見視御 | 里理利梨隣入煎 | 位為謂井猪藍 | 伎祇芸岐儀蟻 | 自士仕司時尽慈耳餌児弐爾 | 遅治地恥尼泥 | 婢鼻弥 | |
イ段(乙類) | 貴紀記奇寄忌幾木城 | 非悲斐火肥飛樋干乾彼被秘 | 未味尾微身実箕 | 疑宜義擬 | 備肥飛乾眉媚 | |||||||||
ウ段 | 宇羽于有卯烏得 | 久九口丘苦鳩来 | 寸須周酒州洲珠数酢栖渚 | 都豆通追川津 | 奴努怒農濃沼宿 | 不否布負部敷経歴 | 牟武無模務謀六 | 由喩遊湯 | 留流類 | 具遇隅求愚虞 | 受授殊儒 | 豆頭弩 | 夫扶府文柔歩部 | |
エ段(甲類) | 衣依愛榎 | 祁家計係價結鶏 | 世西斉勢施背脊迫瀬 | 堤天帝底手代直 | 禰尼泥年根宿 | 平反返弁弊陛遍覇部辺重隔 | 売馬面女 | 曳延要遥叡兄江吉枝 | 礼列例烈連 | 廻恵面咲 | 下牙雅夏 | 是湍 | 代田泥庭伝殿而涅提弟 | 弁便別部 |
エ段(乙類) | 気既毛飼消 | 閉倍陪拝戸経 | 梅米迷昧目眼海 | 義気宜礙削 | 倍毎 | |||||||||
オ段(甲類) | 意憶於應 | 古姑枯故侯孤児粉 | 宗祖素蘇十 | 刀土斗度戸利速 | 努怒野 | 凡方抱朋倍保宝富百帆穂 | 毛畝蒙木問聞 | 用容欲夜 | 路漏 | 乎呼遠鳥怨越少小尾麻男緒雄 | 吾呉胡娯後籠児悟誤 | 俗 | 土度渡奴怒 | 煩菩番蕃 |
オ段(乙類) | 己巨去居忌許虚興木 | 所則曾僧増憎衣背苑 | 止等登澄得騰十鳥常跡 | 乃能笑荷 | 方面忘母文茂記勿物望門喪裳藻 | 与余四世代吉 | 呂侶 | 其期碁語御馭凝 | 序叙賊存茹鋤 | 特藤騰等耐抒杼 |
– | K | S | T | N | H | M | Y | R | W | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
a | 阿 | 加 | 散 | 多 | 奈 | 八 | 末 | 也 | 良 | 和 | ||
ア | カ | サ | タ | ナ | ハ | マ | ヤ | ラ | ワ | |||
i | 伊 | 機 | 幾 | 之 | 千 | 仁 | 比 | 三 | 以 | 利 | 井 | |
イ | キ | シ | チ | ニ | ヒ | ミ | リ | ヰ | ||||
u | 宇 | 久 | 須 | 州 | 川 | 奴 | 不 | 牟 | 由 | 流 | 宇 | |
ウ | ク | ス | ツ | ヌ | フ | ム | ユ | ル | 于 | |||
e | 江 | 介 | 世 | 天 | 祢 | 部 | 女 | 衣 | 礼 | 恵 | ||
エ | ケ | セ | テ | ネ | ヘ | メ | レ | ヱ | ||||
o | 於 | 己 | 曽 | 止 | 乃 | 保 | 毛 | 與 | 呂 | 乎 | ||
オ | コ | ソ | ト | ノ | ホ | モ | ヨ | ロ | ヲ | |||
– | 尓 | |||||||||||
ン |
– | K | S | T | N | H | M | Y | R | W | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
a | 安 | 加 | 左 | 太 | 奈 | 波 | 末 | 也 | 良 | 和 | |
あ | か | さ | た | な | は | ま | や | ら | わ | ||
i | 以 | 機 | 幾 | 之 | 知 | 仁 | 比 | 美 | 利 | 為 | |
い | き | し | ち | に | ひ | み | り | ゐ | |||
u | 宇 | 久 | 寸 | 川 | 奴 | 不 | 武 | 由 | 留 | ||
う | く | す | つ | ぬ | ふ | む | ゆ | る | |||
e | 衣 | 計 | 世 | 天 | 祢 | 部 | 女 | 礼 | 恵 | ||
え | け | せ | て | ね | へ | め | れ | ゑ | |||
o | 於 | 己 | 曽 | 止 | 乃 | 保 | 毛 | 与 | 呂 | 遠 | |
お | こ | そ | と | の | ほ | も | よ | ろ | を | ||
– | 无 | ||||||||||
ん |
Джерела і література
- Кадзуаки Судо. «Японская письменность от истоков до наших дней». — М.: Восток-Запад, 2006. ISBN 5-17-033685-3
- Матеріали з Англійської Вікіпедії
Посилання
- Японське письмо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Список манйоґани (японською)