Олександрове

Олександро́ве — село у Зарічненській громаді Вараського району Рівненської області України.

село Олександрове
Країна  Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Вараський район
Громада Зарічненська селищна громада
Основні дані
Засноване 1855
Населення 481
Площа 21,116 км²
Густота населення 22,779 осіб/км²
Поштовий індекс 34052
Телефонний код +380 3632
Географічні дані
Географічні координати 51°47′02″ пн. ш. 26°15′28″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 142 м
Водойми річка Стубла
Відстань до
обласного центру		 163 км
Відстань до
районного центру		 15 км
Місцева влада
Адреса ради с. Серники Зарічненського району
Карта
Олександрове
Олександрове
Мапа

Населення станом на 1 січня 2007 року становить 481 чол.

В селі є школа ІІ ступеня (Директор школи Полюхович Інна Василівна), фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб, бібліотека, церква св. Георгія Побідоносця, 3 магазини та 1 крамниця: магазин «Надія», магазин «Ольга», магазин «Ясен» та державна крамниця «Продукти», Олександрівське лісництво ДП Зарічненського лісгоспу (Ліснича — Відмінник лісового господарства Полюхович Тетяна Степанівна).

Історія

Сама назва села дана поміщиком в честь сина Олександра, у минулому село належало до Пінського воєводства. Село засновано в 1914 році (але розкопки свідчать, що воно існувало ще за первіснообщинного ладу[джерело?]).

В селі велась боротьба проти татаро-монголів, деякі перекази свідчать, що населення боролось проти польсько-литовських феодалів.

До 1911 року село було панським фільварком.

Революцію 1917 року підтримали бідняки.

1936 року в селі заснована школа[1]. У міжвоєнний період у селі працювала бібліотека загальної школи, яка у 1937 році мала 91 книгу[1]. Книги належали організації «Polska Macierz Szkolna» («Польська шкільна матиця»)[1].

Радянська влада встановлена в селі у вересні 1939 року. Було створено волосний виконавчий комітет. Ініціаторами його створення були: Музичко Б. Й., Шкода П. Центр був розташований в селі Вичівка. Першим комсомольцем був Полюхович Степан Сильвестрович.

До війни не було створено ні колгоспів, ні радгоспів, велась класова боротьба з куркульством. Великих боїв під час війни в селі не було, пройшли карателі, які винищили активістів села.

Село було визволено 23 березня 1944 року. Деякі жителі села брали участь у партизанському загоні ім. Ворошилова (про ці події описано в книгах «Народні месники» та «Шляхи нескорених».

Відомо, що першим культпрацівником була Волховська Люба Олександрівна. Бібліотека була відкрита в селі Олександрово в 1954 році.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 530 осіб, з яких 266 чоловіків та 264 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 481 особа.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

МоваВідсоток
українська 98,96 %
російська 0,83 %
білоруська 0,21 %

Примітки
  1. Валентина Тумаш (11 грудня 2019). Бібліотеки Зарічненщини на початку ХХ століття – Слово Просвіти (укр.). Слово Просвіти. Процитовано 20 грудня 2019.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.