Олександр Всеволодович

Біографія

Старший син Всеволода Мстиславича. Був суперником Данила Романовича, однак у боротьбі з ним зазнав поразки.

Під польським протекторатом

У 1208 році польські князі Лешко Білий і Конрад I Мазовецький вигнали з Володимира Волинського Святослава Ігоревича і посадили тут Олександра. Пізніше поляки хотіли посадити у Володимирі Інгвара Ярославича, але бояри полюбили його і, за згодою Лешка, Олександр знову приїхав княжити у Володимир. Белз він віддав Василькові Романовичу, зробивши це за велінням того ж Лешка. У 1211 році Лешко велів Олександру віддати Романовичам Тихомль і Перемиль, а незабаром вони відібрали у нього і Володимир, де сів Данило Романович.

Боротьба з Романовичами

Побачивши, як легко поляки дають і забирають дане, Олександр, ймовірно, вирішив сам про себе подбати. Перш за все він був злий на своїх двоюрідних братів Романовичів. У 1215 році він виступив проти них в той момент, коли вони з усіх боків були оточені ворогами. Василько і Данило, проте, відбилися від ворогів, а потім розорили всю Бельзску волость. Тоді Олександр посварив Данила з його тестем Мстиславом Мстиславичем Удатним, що княжив у Галичі, і всіляко схиляв останнього до війни з Романовичами. Незабаром справді почалася усобиця (в 1225 році), але в цій усобиці найбільше постраждав сам Олександр. Мстислав діяв мляво, і Белзьке князівство знову було страшно спустошене Романовичами. Незабаром Мстислав Удатний зрозумів, що його обманюють, і помирився з Данилом.

Союз з угорцями та загибель

Після смерті Мстислава у 1227 році Данило ненадовго сів у Галичі. У 1230 бояри вчинили змову, збираючись вбити його, а стіл віддати Олександру. Змова розкрилася, і Василько Романович вигнав Олександра з Белза. Той утік до Перемишля разом зі своїми галицькими однодумцями. Але і звідси його вигнав Данило. Олександр втік в Угорщину і став піднімати проти Данила короля Андраша[3]. Угорці захопили Галич й інші міста, а Белз та Червен віддали Олександрові та продовжували тіснити Романовичів. Олександр разом з угорцями боровся проти Данила під Шумськом. На початку 1233 року він, проте, відійшов від угорців і послав сказати Данилові: «Не годиться мені бути ніде, крім вас». Брати на радощах пробачили Олександру всі минулі образи. У 1233 р. вони взяли в облогу Галич, де сиділи угорці з крамольними боярами. Їх воєвода, боярин Ізяслав, послав сказати Олександру: «Дам тобі Галич, тільки перестань від брата». Олександр спокусився обіцянкою і відступив. Але це віроломство анітрохи не зашкодило Данилу. Галич скоро здався, а Олександр був схоплений під Шумськом у той момент, коли хотів утекти до Києва і, як можна припустити, помер у полоні після 1234 року.

Сім'я

  • Батько: Всеволод (?—1195), князь белзький (1180—1195), володимирський (1187—1188)
  • Дружина: N Володимирівна, донька великого князя київського Володимира Рюриковича .
  • Діти:
    • Всеволод (?—після 1245), князь белзький (1241—1245)
    • Анастасія — між 1244[4] і 1247 роками дружина мазовецького князя Болеслава І[5], після його смерті вдруге вийшла заміж за угорського магната Дмитра[6].
    • донька — вийшла заміж за польського магната Пйотра з Кракова.

Родовід

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Мстислав ІІ, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Всеволод, князь володимирський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Агнешка, польська князівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Олександр, князь белзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. NN
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Яз. Александр Всеволодович // Энциклопедический лексиконСПб: 1835. — Т. 1. — С. 464–465.
  3. Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 44 арк. іл. — С. 41. — ISBN 966-7255-01-8.
  4. вийшла заміж після квітня 1244 → Kozłowska-Budkowa Z. Bolesław (1208—1248) // PSB. — T. II. — S. 264.
  5. внук князя волинського Святослава Ігоровича
  6. Korduba M. Anastazja, żona Bolesława // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 88—89. — ISBN 8304034840. (пол.)

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.