Володимир Рюрикович
Володи́мир Рю́рикович (осінь 1187 — березень 1239) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь Київський (16 червня 1223 — бл. травня 1235; бл. червня 1236 — бл. лютого 1238). Князь переяславський (1206–1213), смоленський (1214–1219), овруцький (1219–1223, 1235–1239). Хрещене ім'я — Дмитро; також — Володи́мир-Дмитро́ Рю́рикович. У західній традиції — Володи́мир IV.
Володимир Рюрикович | ||
| ||
---|---|---|
1223 — 1239 | ||
Попередник: | Мстислав Романович | |
Наступник: | Ярослав III Всеволодович | |
Народження: | осінь 1187 | |
Смерть: |
3.3.1239 Овруч | |
Поховання: | (місце поховання) | |
Рід: | Рюриковичі (Ростиславичі Соленські) | |
Батько: | Рюрик Ростиславич | |
Мати: | дочка половецького хана Белука | |
Діти: | Ростислав, Марина, Андрій, дочка | |
Біографія
Другий син Рюрика Ростиславича і Анни — доньки турівського князя Георгія Ростиславича. 1203 року Роман Мстиславич примусово постриг Рюрика в ченці, а його синів Ростислава і Володимира забрав до Галича.
Після смерті Романа 1206 року Володимир Рюрикович узяв участь в організованому Рюриком поході на Галич, та успіху не досяг почалися хвороби у війську. 1212 року Володимир Рюрикович допоміг своєму братові в перших — Мстиславу Романовичу смоленському вигнати з Києва Всеволода Чермного і за це одержав стіл Мстислава у Смоленську. 1219 року Володимир Рюрикович підтримав іншого брата в перших — Мстислава Удатного в оволодінні Галичем.
1223 року очолював смоленський полк у битві з монголами на Калці. Після загибелі в тій битві Мстислава Романовича Володимир Рюрикович став київським князем (з 1223 року). Був слабким і непослідовним політиком, за нього Київ дещо занепав.
Володимир Рюрикович спочатку ворогував із Данилом Галицьким, однак через загрозу з боку чернігівського князя Михайла Всеволодича 1230 року визнав за корисніше стати союзником Данила. Після перших успіхів 1235 року біля Торчеська на півдні Київської землі Володимир Рюрикович і Данило були розбиті найнятою Михайлом величезною ордою половців. Володимир Рюрикович із дружиною потрапили до половецького полону. Звільнившись того ж року, знову вокняжився у Києві, вигнавши князя Ізяслава IV Мстиславича який захопив, було, князівський стіл, але ненадовго. Того самого року Ярослав ІІІ Всеволодич новгородський відібрав Київ у Володимира Рюриковича. Його подальша доля невідома, є тільки свідчення про рік і місяць смерті.
Джерела
- Котляр М. Ф. Володимир Рюрикович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 618—619.
Попередник Михайло Чернігівський |
Князь переяславський 1206-1213 |
Наступник Володимир Всеволодович |
Попередник Мстислав Старий |
Великий князь Київський 1223-1234 |
Наступник Ізяслав IV Мстиславович |