Олександр Зажицький
Олександр Зажицький (пол. Aleksander Zarzycki; 26 лютого 1834, Львів — 1 листопада 1895, Варшава) — польський піаніст, композитор і музичний педагог.
Олександр Зажицький | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 26 лютого 1834[1][2][…] |
Місце народження | Львів, Австрійська імперія |
Дата смерті | 1 листопада 1895[1][2][…] (61 рік) |
Місце смерті | Варшава, Російська імперія |
Поховання | |
Громадянство | Польща і Російська імперія |
Професії | диригент, композитор, музичний педагог, піаніст |
Жанри | класична музика |
Файли у Вікісховищі |
Закінчив гімназію в Самборі. Навчався в Берліні як піаніст у Рудольфа Віоле, потім вивчав композицію в Парижі у Наполеона Ребера. У 1860 виступив з дебютним концертом в Парижі з виконанням творів Фридерика Шопена, Адольфа Гензельта і своїх власних. Протягом 1860-х рр. концертував по Європі як піаніст, а в 1866 влаштувався у Варшаві, де в 1871 став співзасновником і першим керівником Варшавського музичного товариства.
У 1879—1888 рр. очолював Варшавський музичний інститут, однак у зв'язку зі зміною законодавства про працю іноземців був змушений, як підданий Австро-Угорщини, вийти у відставку.
В 2013 році з'явилися записи двох його творів для фортепіано з оркестром — концерту, присвяченого Миколі Рубінштейну, і Великого полонезу, присвяченого Гансу фон Бюлову (обидва 1859—1860); партію соліста записав для Hyperion Records піаніст Джонатан Плоурайт. Серед інших творів Зажицького — Польська сюїта Op. 37 для оркестру, численні фортепіанні мініатюри, пісні.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
Посилання
- Зажицький Олександр // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 116.