Олексинці (Чортківський район)
Оле́ксинці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Більче-Золотецька сільська громада. Розташоване на річці Серет, на півдні району.
| село Олексинці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Чортківський район |
| Громада | Більче-Золотецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1448 |
| Населення | 1 073 |
| Територія | 3.583 км² |
| Густота населення | 299.47 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48732 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°48′14″ пн. ш. 25°50′37″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
188 м |
| Водойми | Серет |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48732, с. Олексинці |
| Сільський голова | староста Болібрух Марія Василівна |
| Карта | |
  Олексинці | |
 Олексинці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Було центром колишньої сільради.
Населення — 1073 особи (2001).
Біля села є печера «Мушкарова яма» (довжина 6200 м).[1]
Географія
Село розташоване на відстані 383 км від Києва, 100 км — від обласного центру міста Тернополя та 18 км від міста Борщів.
Історія
Перша писемна згадка — 19 серпня 1448[2]. Назва, ймовірно, походить від імені Олекса[3].
Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[4].
З 12 вересня 2016 р. належить до Більче-Золотецької сільської громади.[5]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1169 осіб, з яких 493 чоловіки та 676 жінок[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1097 осіб[7].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,44 % |
| молдовська | 0,28 % |
| російська | 0,28 % |
Пам'ятки
Є церква Перенесення Чесних Мощей святого Миколая (1890, мурована).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1974); встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини та полеглим односельцям під час 1-ї світ. війни (відновлено 1992), насипана символічна могила УСС (1991).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-2 ступенів, бібліотека, ФАП.
Відомі люди
Народилися
- громадська діячка в Канаді Ірина Ґайовська;
- дипломат, політичний діяч Богдан Соколовський;
- галицький громадський діяч, педагог, публіцист Зиґмунт Савчинський[9];
- SEXсимвол - Зеник Борщ
Примітки
- Віртуальна прогулянка печерою Мушкарова яма
- Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 49-50.
- Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 125.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Zbigniew Fras. Savczyńnski Zygmunt (1826—1893) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: РАN, 1994. — t. XXXІV/2, zeszyt 145. — S. 290. (пол.)
Джерела
- Клапоущак Н., Уніят В. Олексинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 662. — ISBN 966-528-199-2.
- Oleksińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 459. (пол.). — S. 459. (пол.)