Олешко Василь Іванович
Васи́ль Іва́нович Оле́шко (Але́шко) (відомий також під псевдонімами Іван Підкова, В. Чучма, В. Гречаний) (31 січня (12 лютого) 1889, Суми — не раніше 1942, там само) — український поет, прозаїк, журналіст, драматург. Псевдоніми — В. Чучма, В. Гречаний, Ів. Підкова та інші. Належав до Спілки селянських письменників «Плуг» (1927).
| Василь Іванович Олешко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Псевдо | Іван Підкова, В. Чучма, В. Гречаний | |||
| Народився |
31 січня (12 лютого) 1889 Суми, Харківська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
не раніше 1942 або 1942 Суми, Харківська губернія, Російська імперія | |||
| Громадянство |
 Російська імперія → УНР → СРСР | |||
| Національність | Українець | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1907–1942 | |||
| Жанр | вірш, проза, гумореска | |||
|
| ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Жертва сталінського терору.
Біографія
Син дрібного ремісника. Після закінчення Сумського агрономічного училища (1907) працював агрономом на Катеринославщині. В Харкові. З 1922 р. — завідувач відділу сумської газети «Плуг і молот».
Почав писати поезії ще учнем. Дебютував в 1907 р. віршем «По весні» в часописі «Рідний край». Друкувався в журналах «Літературно-науковий вісник», «Рідний край», «Дніпрові хвилі», «Українська хата», «Рада», «Червоний шлях», «Селянська біднота», «Всесвіт», «Культура і побут», «Плужанин» та ін. В 1921 разом із Семенком і Шполом став засновником «Ударної групи поетів-футуристів», проте пізніше відійшов від авангардної поезії. Належав до Спілки селянських письменників «Плуг» (1927). Працював у різних жанрах, писав оповідання, гуморески, фейлетони.
Під час окупації працював у Харкові в газеті «Нова Україна». За спогадами Олександра Коржа був заарештований НКВС в 1944 у Львові і в листопаді-грудні 1944 загинув у в'язниці. За іншими даними зник безвісти в 1942.
Видання творів
Поетичні збірки
- Поезії. Книжка перша. — Харків: Рух, 1920. — 96 с.
- Громодор. — Харків: Всеукрлітком, 1920. — С. 32.
- Степи цвітуть. Вибрані поезії. 1907—1927. — Одеса, 1928.
- Алешко В. Поезії. Кн. 1 / Вас. Алешко. — Харків : Цех каменярів, 1920. – 96 с.
Поеми
- Димарі в квітниках. — Харків: «Цех Каменярів», 1920.
Збірки гуморесок
(під псевдонімом Іван Підкова):
- Божественні реп'яхи. Побутові гуморески. — Суми, 1925. — 64 с.
- Терниця. Побутові гуморески сільські.— Суми, 1925. — 64 с.
- Кислиці (гуморески). — Харків, 1927. — 32 с.
Оповідання
- Хліб. — Харків, 1930.
- Моторний. — Харків, 1931.
Збірки нарисів
- У боях за бавовник. — Харків, 1934.
П'єси
- Пожар. — Київ—Харків, 1935.
Джерела
- Олександр Білецький. Василь Алешко // Олександр Іванович Білецький. Літературно-критичні статті. — Київ, 1990.
- Олександр Білецький. Переднє слово // Василь Алешко. Степи цвітуть: Вибрані поезії. 1907—1927. — Харків, 1928.
- Олександр Білецький. Ювилей В. І. Алешка // Плужанин. — 1928. — № 2.
- Майк Йогансен. З минулого. (Поезія В. Алешка) // Жовтень: Збірник присвячений роковинам Великої пролетарської революції. — Харків, 1921.
- Григорій Костюк. Василь Іванович Алешко: (З нагоди 20-річчя літературно-газетярської роботи) // Життя й революція. — 1928. — Кн. 2.
- А. Лейтес, Микола Яшек Десять років української літератури (1917—1927). Том І. Біо-бфбліографічний. — ДВУ, 1928. — С.2—4.
- Письменник-газетяр Василь Іванович Алешко: З нагоди 20-річчя літературно-газетярської праці // Червона преса. — 1926. — № 10.
- Микола Родько. Доробок громодара // Вітчизна. — 1969. — № 3.
- Юрій Смолич. Двадцять років пізніше // Юрій Смолич. Розповідь про неспокій триває. Дещо з двадцятих, тридцятих років і дотепер в українському літературному побуті. Частина друга. — Київ, 1969.
- Українська авангардна поезія (1910—1930-ті роки): Антологія / Упор. Олег Коцарев, Юлія Стахівська; передм. Олега Ільницького. — Київ : Смолоскип, 2014. — С. 39-47. — ISBN 978-966-2164-71-8.