Олишківці
Оли́шківці — село Збаразької міської громади Тернопільського району Тернопільської області. До Олишківців приєднано хутори Баландова, Гумнисько та Островець.
| село Олишківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Тернопільський район |
| Рада | Зарудянська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA61040150360049723 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1648 |
| Населення | 540 |
| Територія | 1.250 км² |
| Густота населення | 432 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47333 |
| Телефонний код | +380 3550 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′08″ пн. ш. 25°42′18″ сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Збараж |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Заруддя, Збаразький р-н, Тернопільська обла., 47333 |
| Сільський голова | Постумент Марія Іванівна |
| Карта | |
  Олишківці | |
 Олишківці | |
| Мапа | |
| |
Географія
Розташоване на півночі Тернопільського району.
Історія
Олишковці вперше згадуються у 1463 році як маєток князя Семена Васильовича Несвицького-Збаразького-Колоденського при поділі батьківських маєтків між Семеном Васильовичем, Василієм Васильовичем і Солтаном Збаразькими. У 1518 році, після смерті Марії Семенівни Несвицької-Рівненської, дружини тоді вже покійного Семена Васильовича, його внучка, Анна-Тетяна Гольшанська, вносить Олишковці разом з іншими селами до власності свого чоловіка, князя Костянтина Івановича Острозького. За даними «Словника географічного Королівства Польського» («СГКП»), 4 травня 1518 року король Сигізмунд I Старий підтвердив права князя Костянтина Острозького на володіння Олишковцями та іншими селами, отриманими як спадок бабці його першої дружини.
Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[1].
Пам'ятки
Є археологічна пам'ятка раннього залізного часу Поселення Олишківці I (охоронний номер 1338).
Водно-болотний масив у межах заплави р. Гнізни між селами Олишківцями та Витківцями оголошений ботанічною пам'яткою природи «Олишковецька ділянка».
Релігія
Вкінці 2012 року архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор освятив хрест і баню[2], а 30 листопада 2014 року освятив увесь новозбудований Свято-Духівський храм[3]
Є також фігура Богородиці.
Соціальна сфера
Діють ЗОШ І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.
Господарство
Земельні та майнові паї селяни здають в оренду ПАП «Добрий самарянин» і ТОВ «Олишковецьке»[4].
Населення
У 2001 році в Олишківцях проживало 540 осіб.
Прізвища мешканців: Бабій, Байдак, Блащищин, Галенда, Дібровний, Драль, Качечка, Киричок, Кінжебало, Ковальчук, Колодій, Коруна, Косанюк, Коцюба, Кудринський, Кусінський, Ліщинський, Ліщишин, Любасюк, Мандебура, Мучинський, Мавдюк,Пантелеймонов, Пірог, Постумент, Процюк, Романішин, Романко, Салюк, Стрілка, Устиченко, Швед.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Мар'ян Федечко. З потоку новин // Вільне життя плюс. — 2012. — № 98 (6 груд.).
- Архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький звершив чин освячення Свято-Духівського храму
- Чи є правда на селі // Вільне життя плюс. — 2012. — № 62 (17 серп.).
Література
- В. Чайковський. Олишківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2. — С. 667.