Олів'є Пі

Олів'є Пі
Olivier Py
Олів'є Пі у 2014 році
Народився 24 липня 1965(1965-07-24) (56 років)
Грасс, Приморські Альпи, Франція
Громадянство  Франція
Діяльність драматург, режисер, актор
Alma mater Вища національна консерваторія драматичного мистецтва
Знання мов французька[1]
Заклад Національний драматичний центр Орлеана (1998—2006)
Одеон (2006—2011)
IMDb ID 0701396

Олів'є Пі (фр. Olivier Py, фр. вимова: [pi]; нар. 24 липня 1965, Грасс, деп. Приморські Альпи, Франція) — французький драматург, актор, театральний режисер.

Біографія

Олів'є Пі народився 24 липня 1965 року в місті Грасс, що в Приморських Альпах у Франції. Навчався в інституті Станісласа в Каннах, у Ліцеї Фенелона в Парижі, потім у Вищій національній школі театрального мистецтва (ENSATT), а з 1987 — у Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва. Вивчав також філософію і теологію[2].

У 1988 Олів'є Пі дебютував як драматург, у тому ж році створив свою театральну компанію «Ленконвеньян де Бутюр» (фр. L'inconvénient des boutures). Справжнє визнання Пі отримав після представлення ним спектаклю-марафону «Служниця» на фестивалі в Авіньйоні 1995 року.

З 1997-го Пі очолював Національний центр драми в Орлеані (фр. Centre dramatique national d'Orléans), з 2007 — директор паризького театру Одеон. У 2011-му був звільнений з цієї посади за рішенням уряду; припускають, що приводом стала поставлена ним за власною п'єсою вистава Адажіо (Міттеран: таємниця і смерть), в якому критично виведено президента Франції Ніколя Саркозі і містяться непристойні натяки на міністра культури Фредеріка Міттерана[3].

Окрім постановки власних п'єс Олів'є Пі виступає режисером як драматичних, так і оперних спектаклів. Грав у театрі, кіно та на телебаченні. З вересня 2013 року Пі очолює Авіньйонський фестиваль.

Про себе Олів'є Пі говорить як про католика і гомосексуала[4]. Відомий також тим, що робить наголос на католицьку і гомоеротичну тематику[5].

Обрані драми
Олів'є Пі (третій ліворуч) з акторами своєї трупи після вистави «Діти Сатурна», 2009
  • 1988 : «Апельсини і нігті» / Des oranges et des ongles
  • 1991 : «Гаспачо, мертва собака» / Gaspacho, un chien mort
  • 1992 : «Пригоди Пако Голіара» / Les Aventures de Paco Goliard
  • 1992 : «Ніч у цирку» / La Nuit au cirque
  • 1995 : «Дівчинка, диявол і млин» / La Jeune Fille, le diable et le moulin (за казкою братів Грімм)
  • 1995 : «Слуга (Нескінченна історія)» / La Servante (Histoire sans fin) — цикл з 10 творів, постановка триває 24 години
  • 1996 : «Кабаре Міс Найф» / Le Cabaret de Miss Knife
  • 1997 : «Архітектор і чорний ліс Пастораль» / Architecte et la forêt Pastorale noire
  • 1997 : «Обличчя Орфея» / Le Visage d'Orphée
  • 1998 : «Реквієм по Сребрениці» / Requiem pour Srebrenica
  • 1999 : «Жива вода» / L'Eau de la vie (за казкою братьів Грімм)
  • 2000 : «Радісний Апокаліпсис» / L'Apocalypse joyeuse
  • 2001 : «Екзальтація з лабіринту» / LExaltation du labyrinthe
  • 2002 : «Рай печалі» / Paradis de tristesse
  • 2003 : «Молодь» / Jeunesse
  • 2003 : «Неповне» / L'Inachevé
  • 2004 : «Ваза з парфумами» / Le Vase de parfums (лібрето опери Сюзанни Жиро)
  • 2004 : «Ноктюрн Фауста» / Faust Nocturne
  • 2005 : «Переможці» / Les Vainqueurs
  • 2006 : «Комічні ілюзії» / Illusions comiques
  • 2007 : «Діти Сатурна» / Les Enfants de Saturne
  • 2009 : «Справжня наречена» / La vraie fiancée (за казкою братів Грімм)
  • 2011 : «Адажіо (Міттеран: таємниця і смерть)» / Adagio [Mitterrand, le Secret et la Mort]
  • 2011 : «Сонце» / Die Sonne
  • 2015 : «Орландо, або Нетерпіння» / Orlando ou l'Impatience

Обрані режисерські роботи

Обрані ролі в кіно

Визнання

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Dossier de presse du Soulier de satin.
  3. Sarkozy's government sacks head of Paris theatre after Mitterand play. The Guardian (англ). 14.04.2011. Процитовано 20.02.2016.
  4. Travesti en «Miss Knife», Olivier Py quitte l'Odéon en chansons, lepoint.fr, 13 березня 2012
  5. «Nomination surprise d'Olivier Py à l'Odéon» (in French) (fee required). Le Monde[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.