Онишкевич Гнат Денисович

Онишкевич Гнат Денисович (1847, м. Угнів, тепер Сокальського району Львівської області — 26 березня 1883, Відень) — український мовознавець і педагог.[1] Псевдоніми - Д. Галичанин, І. Онишкевич, Ігнатій Онишкевич тощо.

Онишкевич Гнат Денисович
Народився 1847
Угнів, Україна
Помер 26 березня 1883(1883-03-26)
Відень, Австро-Угорщина
Діяльність мовознавець
Alma mater Віденський університет
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка

Життєпис

Народився у 1847 році у місті Угнів, тепер Сокальського району Львівської області. Закінчив Віденський університет 1870 року. З 1873 — учитель гімназій у Львові, з 1876 — професор, а з 1877 — керівник кафедри української мови і літератури Чернівецького університету.[1]

Помер 26 березня 1883 у Відні.[1]

Творчий спадок

Основна власна праця: «Додаток до вчення про малоруський наголос» (1877). Крім цього разом з Онуфрієм Лепким підготував до друку 3-є вид. «Граматики руського языка» Михаїла Осадци (1876).[2]

За ініціативою Степана Смаль-Стоцького вийшло у світ серія видань «І. Онишкевича Руська Бібліотека» (3 томи, 1877 — 78):

  • Руска библіотека И. Онишкевича. Т. 1. Писаня И. П. Котляревского; В. А. Гоголя; П. П. Артемовского Гулака. У Львовѣ: Печ. Института Ставропигійского, 1877 178 стор. ( HathiTrust pdf)
  • Руска библіотека И. Онишкевича. Т. 2. Писаня Г. Ф. Квітки (Основяненка). У Львовѣ: Печ. Института Ставропигійского, 1878 613 стор.
  • Руска библіотека И. Онишкевича. Т. 3. Писання Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича і Якова Головацького. У Львовѣ: Зъ печатнѣ Товариства имени Шевченка, пôдъ зарядомъ К. Беднарского, 1884. 382 стор.
  • Повісти Марка Вовчка у 3 ч.[3] Львів: Коштом Онишкевича. 1878. ? стор. (ч. I), ? стор. (ч. II), ? стор. (ч. III)[4]

Джерела та примітки
  1. Й. О. Дзендзелівський. Онишкевич Гнат Денисович / Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  2. Язикослови і словарі // Йосиф Застирець. Історія руської літератури від найдавніших часів по нинішній день. Льів: Накладом автора. 1902. С. 54
  3. Зміст I ч.: Два сини; Чари; Козачка; Чумак; Горпина; Отець Андрій; Максим Грімач; Данило Гурч; Сон; Одарка; Не до пари; Викуп; Ледащиця; Невільничка; II ч.: Три долі; Інститутка; III ч.: Сестра; Свекруха; Кармелюк; Девять братів і десята сестриця Галя; Сестриця Мелася (Ведмідь); Листи з Парижа: 1) Життя в Парижі, 2) Дівчина-струйниця
  4. Василь Бойко. Бібліоґрафичний покажчик. Видання творів Марка Вовчка // Василь Бойко. Марко Вовчок: історично-літературинй начерк (з біографією письменниці і покажчиком літератури). Київ: «Друкарь». 1918. 240 стор.: с. 10-81; Передрук у 1923 році в лейпціґському видавництві «Українська накладня» (pdf, chtyvo, pdf, lib.pnu.edu.ua)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.