Угнів

У́гнів місто районного значення Червоноградського району Львівської області, у Надбужанській котловині, над річкою Солокією, за 2 км від кордону із Польщею.

Угнів
Герб Угнева
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Львівська область
Район Червоноградський район
Засноване
Перша згадка 1360
Магдебурзьке право 1462
Статус міста з 1462 року
Населення 974 (01.01.2019)[1]
 - повне 974 (01.01.2019)[2]
Агломерація 1094
Площа 2,48 км²
Поштові індекси 80065
Телефонний код +380-3257
Координати 50°22′05″ пн. ш. 23°44′52″ сх. д.
Водойма р. Солокія
Відстань
Найближча залізнична станція Белз
До станції 22 км
Міська влада
Адреса 80064, Львівська обл., Сокальський р-н, м Угнів, вул. Січових Стрільців, 11
Міський голова Осміловський Михайло Іванович

 Угнів у Вікісховищі

Карта
Угнів
Угнів

Угнів відомий як найменше місто в Україні — на 2001 рік тут нараховується лише 1007 мешканців (1970 року — 1 500 мешканців)[3].

Географія

Відстань залізницею до Сокаля — 90 км,[4] фізична відстань до Києва — 460,6 км.[5]

Сусідні населені пункти:[5]

Клімат

У місті вологий континентальний клімат, з м'якою зимою та теплим літом. Середньорічна температура становить +7,6 °C.

Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -4 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +17,9 °C.

Опадів більше випадає у липні, в середньому 84 мм, найменше у січні — 29 мм опадів. За рік випадає близько 606 мм опадів.

Кліматограма Угніва
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
29
 
 
−1
−7
 
 
29
 
 
0
−5
 
 
34
 
 
5
−2
 
 
43
 
 
13
4
 
 
66
 
 
19
8
 
 
81
 
 
22
11
 
 
84
 
 
23
13
 
 
66
 
 
23
12
 
 
55
 
 
18
8
 
 
41
 
 
13
4
 
 
39
 
 
6
0
 
 
39
 
 
1
−4
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік: 606мм.

Джерело: [6]

Історія

Сотня наддніпрянців Армії УНР, яка разом з УГА брала участь у боях з поляками біля Угнева в 1919 році, під командою сотника Олександра Єрощука
Історичний герб міста

Перша згадка про місто належить до 1360 року. В 1462 році воно отримало маґдебурзьке право.

У 1621 році Угнів зазнавав нападу татар. 1624 року в місто прийшла морова пошесть, 1634-го — сталася велика пожежа.

Колись місто було осередком видавничої діяльності. З давніх часів було розвинене шевське доморобне виробництво (занепало у ХІХ столітті).

1 липня 1934 року ліквідовали самоврядну громаду Заставне, а її територію приєднали до міста Угнів[7].

У 1939 році місто опинилося на території окупованої німцями Польщі. У 19401941 та 1944 роках було центром Угнівського району. 1947 року в рамках акції «Вісла» українське населення виселили на захід і північ Польщі.

1951 року, згідно з радянсько-польським договором, Угнів і сусідні території, на яких відкрили багаті поклади кам'яного вугілля, перейшли до СРСР — в обмін на українські території на верхньому Сяні, які перейшли до Польщі. Після цього польське населення з міста виїхало, і у ньому вселилися українці.

Угнів має свою залізничну станцію Угнів.

24 грудня 2018 року громада УПЦ МП перейшла під юрисдикцію Української Помісної Церкви[8].

Населення

Населення Угнева, станом на 1 січня 2019 року, налічувало — 974 особи.

Згідно з переписом населення 2001 року в Угневі мешкало 1021 особа.

Динаміка населення Угніва[9]
Розподіл населення за мовою

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]

Мова Відсоток
українська 98,8 %
російська 1 %
білоруська 0,1 %
єврейська 0,1 %

Органи влади

Місцеві органи влади представлені Угнівською міською радою, яка входить до Сокальського району Львівської області України. Міській раді підпорядковується Угнів та село Заставне.

Міський голова — Осміловський Михайло Іванович. До міської ради входить 18 депутатів.[11]

Визначні пам'ятки

Василіянська церква Різдва Пресвятої Богородиці

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Кам'яна церква була побудована на місці давньої дерев'яної, яка згоріла в 1780 році. Від неї збереглася дзвіниця.

Церква постійно добудовувалася і перебудовувалася. Степан Жуковський у 18551857 роках добудував церкву за власні кошти і отримав хрест від Папи. Півстоліття згодом о. Василь добудував галерею та бабинець.

У церкві була казальниця у формі човна, біля якого два апостоли тримають сіті, в сітях — риби.

Церква вважалася однією з перлин внутрішнього розпису Галичини. Автор цих розписів Дем'ян Горняткевич.

Після війни у церкві зробили машинно-тракторну станцію.

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії

Костел Успіння Пресвятої Богородиці

Перший костел заснував белзький воєвода Зигмунд з Радзанова, який 1470 року записав фундуш для парафії РКЦ в місті.

За проектом архітектора Войцеха Лєнартовича на місці дерев'яного костелу, який згорів, був побудований цегляний — на кошти Кшиштофа Скшина Дуніна та його дружини Маріанни Заборовської. Освячений був 21 серпня 1695 р., про що свідчить табличка на фасаді, знайдена при реставрації 1922 р.

У деяких джерелах написано, що можливо цей костел був перебудований з кам'яного, спорудженого за часів короля Владислава IV у 1632 р.

Під час Першої світової війни, 15 червня 1915 р. внаслідок артилерійського обстрілу було пошкоджено костел — збито одну з веж.

У міжвоєнний період храм був реконструйований — відновлено вежі, але змінено їхні розміри та форми.

Синагога

На сьогодні залишилась вцілілою одна вежа, в другої верхівку знесла буря.

Оборонний костел, кам'яний, на одну наву, з високими та низькими стінами, з'єднаними в презбітеріум (або апсиду). Фасад складається з трьох половинчатих виступів. Верхні основи внутрішніх колон в плані восьмикутні і прикрашені тосканськими пілястрами. Посередині прикрашені ліпниною.

Костел був закритий в 1951 р., після приєднання Угнева до УРСР, коли польське населення було перевезено до Польщі. Парафіяни забрали з собою святині, в тому числі і вівтар.

За часів радянської влади спочатку тут був склад. Зараз костел переданий Державному історико-культурному заповіднику в м. Белзі. У 2006 р. розроблений проект реставрації костелу, а в 2007 р. розпочалися реставраційні роботи.

Інші пам'ятки

Млин в Угневі (XIX ст.)
  • Костел Успіння Пресвятої Богородиці 1695 р.
  • Церква Різдва Богородиці 1854—1857 рр. з дерев'яною дзвіницею
  • Синагога в стилі модерн початку ХХ ст. з єврейською школою
  • Монастир Феліціянок XIX ст.
  • Мурована плебанія XVII ст.
  • Млин XIX ст. з частково збереженим обладнанням
  • Фігура Божої Матері
  • Земляні вали старовинного замку

Відомі люди

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  3. Gazeta.ua (22 жовтня 2015). Як живе Угнів - найменше місто України. Gazeta.ua (uk-UA). Процитовано 23 листопада 2017.
  4. Облікова картка м. Угнів на сайті Верховної Ради України
  5. місто Угнів — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 26 липня 2014.
  6. Ukraine. Lviv Oblast. Uhniv(англ.)
  7. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 czerwca 1934 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miata Uhnowa w powiecie rawskim, województwie lwowskiem. Dz.U. 1934 nr 56 poz. 498 (пол.)
  8. Ще три парафії УПЦ МП на Львівщині перейшли до помісної Православної церкви
  9. Україна / Ukrajina
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - 000 Сокальський РАЙОН, Рік, Вказали як рідну мову. Процитовано 26 липня 2014.
  11. Облікова картка Угнівської міської ради на сайті ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]
  12. † Відійшли від нас // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 150 (8 серпня). — С. 4.
  13. Прокуратура реабілітувала двох єпископів та трьох священиків УГКЦ, яких репресували в 1946—1947 роках
  14. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1911. — Cz. 1. — T. 14. — S. 190. (пол.)

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.