Операція «Дабл Страйк»

Операція «Дабл Страйк» (англ. Operation Double strike, — буквально «подвійний удар») або Наліт на Швайнфурт і Регенсбург (англ. Schweinfurt–Regensburg mission) — військова операція американських та британських військово-повітряних сил зі стратегічного бомбардування німецьких міст Швайнфурт і Регенсбург 17 серпня 1943. Авіаційні удари завдавалися силами 376 важких бомбардувальників B-17 «Летюча фортеця» зі складу 8-ї повітряної армії США під прикриттям британських винищувачів з амбіційною метою зруйнування інфраструктури та виробничих потужностей німецької авіаційної промисловості.

Операція «Дабл Страйк» Operation Double strike
Операція «Поінтбланк»
Американські важкі бомбардувальники B-17 «Летюча фортеця» під вогнем німецької зенітної артилерії над Швайнфуртом. Операція «Дабл Страйк». 17 серпня 1943 Американські важкі бомбардувальники B-17 «Летюча фортеця» під вогнем німецької зенітної артилерії над Швайнфуртом. Операція «Дабл Страйк». 17 серпня 1943
Дата: 17 серпня 1943 Місце: Швайнфурт, Регенсбург Результат: Перемога англо-американських ПС
Сторони
США  Велика Британія	Третій Рейх
Командувачі
Куртіс Лі Мей Роберт Бойд Вільямс Х'ю Саундерз Гаррі Бродгарст	Адольф Галланд
Військові формування
8-ма повітряна армія Винищувальне командування ВПС	Люфтваффе
Військові сили
376 B-17 «Летюча фортеця» 268 P-47 літако-вильотів 191 Spitfire літако-вильотів	близько 400 Bf 109, Bf 110, Fw 190 та інші
Втрати
60 бомбардувальників, 3 винищувачі P-47 та 2 Spitfire знищено 58-95 бомбардувальників серйозно пошкоджено[1][2][3][4] 7 загиблих, 21 поранених, 557 зниклих або захоплені в полон	25-27 винищувачів[1][2][3]
203 цивільних загинуло

Операція отримала умовну назву «Подвійний удар», через те, що два великі бомбардувальні угруповання союзної авіації одночасно завдавали удару по 2-х промислових районах. Союзне командування сподівалося, що таким чином, винищувальна авіація ППО Люфтваффе не буде спроможна адекватно відповісти на удар. До того ж, це була перша «човникова» місія стратегічної авіації союзників, коли бомбардувальники злітали з одних аеродромів, а сідали на зовсім інші на шляху перельоту, а з іншою місією бомбардували інші цілі під час повернення на рідні авіабази.

Операція кілька разів переносилася через погані льотні умови. Врешті-решт 17 серпня 1943, місія № 84, як вона іменувалася в документах союзників, у кількості 376 американських бомбардувальників, поділених на 16 ударних груп, злетіла з авіабаз в Англії та попрямували на південь Німеччини. Через обмеженість бойового радіуса дії британських винищувачів, незабаром американці лишилися без авіаційного прикриття в небі супротивника. Й хоча наліт призвів до значної шкоди намічених цілей, проте втрати виявилися неприпустимо великі: з 376 «літаючих фортець», що брали участь у рейді, 60 було збито і ще 11 постраждали так, що не підлягали відновленню.