Операція «Морська орбіта»

Операція «Морська орбіта» (англ. Operation Sea Orbit) — навколосвітній похід 1964 року Оперативної групи Один (англ. Task Force One) ВМС США, що складалася з USS Enterprise (CVAN-65), USS Long Beach (CGN-9), та USS Bainbridge (DLGN-25). Ці атомоходи пройшли маршрутом 30,565 миль без дозаправляння навколо Земної кулі за 65 днів.

Операція «Морська орбіта»

Масштаб операції Перше навколосвітнє плавання атомного з'єднання надводних кораблів
Місце проведення Навколосвітній похід
Мета
Дата 31 липня - 3 жовтня 1964 року
Виконавець Оперативна група Один
(англ. Task Force One) ВМС США
* USS Enterprise (CVAN-65)
* USS Long Beach (CGN-9)
* USS Bainbridge (DLGN-25)
Enterprise, Long Beach та Bainbridge

Концепція

Операція «Морська орбіта» була ідеєю віцеадмірала Джона С. Маккейна-молодшого, який розглядав її як демонстрацію спроможностей кораблів з ядерним двигуном діяти незалежно від забезпечення з берега і технічних досягнень, подібно до походу парового Великого Білого флоту у 1907-1909 роках. [1]

Розгортання

Long Beach та Bainbridge вийшли з Норфолку 28 квітня 1964, разом з авіаносцем «Франклін Рузвельт» для того, щоб вирушити до Середземного моря, де було визначене місце рандеву з Enterprise. Оперативна група Один сформувалася поблизу Майорки 13 травня, після чого провела серію навчань з перевірки ефективності взаємодії групи атомних кораблів.[2]

Замінена іншими кораблями TF1 (абревіатура від Task One) вирушила у похід 31 червня 1964. Всі три кораблі максимально запаслись продовольством перед виходом, аби уникнути отримання забезпечення у морі впродовж маршруту. Оперативна група спочатку спустилася вниз вздовж західного узбережжя Африки з заходами у Рабат, Дакар; Фрітаун, Монровію та Абіджан, перед тим як перетнути екватор. 10 серпня TF1 досягла Мису Доброї Надії, де здійснила навчання з двома корабля військово-морських сил Південно-Африканської Республіки.

Маршрут походу під час операції "Морська орбіта"

Після цього TF1 пройшла Мозамбіцькою протокою у Індійський океан, де здійснила захід у Момбасу, перед тим як вирушити через океан до Пакистану. Американські кораблі зустрілися трьома кораблями військово-морських сил Пакистану і разом з ними вирушили у Карачі. Але з огляду на стан моря було вирішено, що  для більших  Enterprise та Long Beach  надто небезпечно заходити у порт. То ж туди зайшов лише Bainbridge, у той час як більші кораблі були вимушені стати на якір на відстані кількох миль від гавані.

Після виходу з Карачі TF1 рушила вздовж західного узбережжя Індії перед тим як повернути до Австралії. Дорогою, в акваторії південніше Індонезії, Оперативна група провела навчання з ударною авіаносною групою  Королівського флоту на чолі з HMS Victorious (R38). Після цього вона розділилась для відвідування різних австралійських портів - Фрімантлу (Bainbridge), Мельбурна (Long Beach) та Сіднею (Enterprise),  Потім кораблі знову об'єднались та вирушили до Нової Зеландії, де Bainbridge та Long Beach здійснили захід у Веллінгтон.

TF1 перетнула Тихий океан та пройшла повз Мис Горн назад у Атлантику, здійснивши візити у Буенос-АйресМонтевідео, Ріо-де-Жанейро. Відпливши від Бразилії, Bainbridge  відділився 30 вересня для повернення у Чарльстон,[3] а Enterprise та Long Beach попрямували у Норфолк. Всі три кораблі повернулися 3 жовтня 1964 року.

Оперативна група Один провела 65 днів у поході, з них 57 у морі, та пройшла 30 216 миль без постачань.[4] Контрадмірал Strean відзначив, що гнучкість застосування кораблів з атомними двигунами забезпечувало, що TF1 "могла бути направлену у будь-яку акваторію світу без роздумів, чи можливо її там забезпечити, а також спроможна негайно по прибуттю бути готовою до здійснення операцій".

Командир

  • Командиром Оперативної групи один під час походу був контрадмірал Бернард С. Стрін (Bernard M. Strean).

Річниця

Ветерани операції "Морська орбіта" зібралися 30 липня 2004 року на 40-річчя зустрічі кораблів. [5] У 2011 році операція "Морська орбіта" була включена до експозиції "Технологія для ядерної епохи: ядерний двигун" для експозиції, присвяченій періоду Холодної війни у музеї ВМС США у Вашингтоні. [6]

Примітки

  1. Baldwin, Hanson W. (3 жовтня 1964). Nuclear Task Force to End World Cruise Today. The New York Times.
  2. History 1961-1965. USS Enterprise. DANFS. Процитовано 2 липня 2014.
  3. Bainbridge IV. DANFS. Процитовано 2 липня 2014.
  4. Strean, B.M. (March 1965). Operation Sea Orbit. US Naval History. Proceedings. Процитовано 2 липня 2014.
  5. Thompson, Jason (4 серпня 2004). Operation Sea Orbit Veterans Celebrate 40th Anniversary Aboard Big E. United States Navy. Архів оригіналу за 30 листопада 2005.
  6. Technology for the Nuclear Age: Nuclear Propulsion. Cold War Gallery. U.S. Navy Museum. 2011. Процитовано 12 жовтня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.