Ордо-Василівка

село Ордо-Василівка
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район/міськрада	Криворізький район
Громада	Девладівська сільська громада
Рада	Девладівська сільська рада
Облікова картка	Ордо-Василівка
Основні дані
Населення	714
Поштовий індекс	53110
Телефонний код	+380 5650
Географічні дані
Географічні координати	48°11′41″ пн. ш. 33°42′25″ сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	66 м
Водойми	р. Саксагань
Відстань до; районного центру	25 км
Найближча залізнична станція	Зав'ялівка
Відстань до; залізничної станції	7 км
Місцева влада
Карта
	Ордо-Василівка
	Ордо-Василівка
Мапа

О́рдо-Васи́лівка — старовинне козацьке село в Україні, у Девладівській сільській громаді Криворізького району Дніпропетровської області на лівому березі річки Саксагань.

Колишній центр Ордо-Василівської сільської ради. Населення — 714 мешканців.

Географія

Село Ордо-Василівка знаходиться на лівому березі річки Саксагань, вище за течією примикає село Мар'ївка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Сергіївка, на протилежному березі — село Райполе. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Через село проходить автомобільна дорога Т 0419.

Історія

За усною легендою, назва Ордо-Василівка походить від імені та прізвиська двох перших мешканців (Василя та Орди), які заснували тут зимівники. Населення Ордо-Василівки займалось чумакуванням, скотарством, землепашеством, постачало провіант козацькому війську[1].

В документах XIX століття цей населений пункт згадувався, як Василівка, Ордено-Василівка, Ордино-Василівка та Ніколаєвка[2]. Сучасна назва закріпилась лише наприкінці XIX століття.

За даними на 1859 рік у казенному селі Василівка Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії налічувалось 19 дворових господарств, у яких мешкало 103 особи (46 чоловічої статі та 57 — жіночої), існувала православна церква[3].

Станом на 1886 рік в селі, центрі Ордо-Василівської волості, було 25 дворів, у яких мешкало 129 осіб, існувала православна церква та школа[4].

У 1908 році кількість мешканців становила 485 осіб (383 чоловіків та 102 жінки), налічувалось 76 дворових господарств[5].

Об'єкти соціальної сфери

Школа.
Амбулаторія.
Будинок культури.

Джерела

Примітки

Материалы для географии и статистики России, т. 6. Екатеринославская губерния, с. 3.
Материалы для военной географии и военной статистики России, т. 4. СПб., 1863, с. 132; Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.) , с. 129
Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1214) (рос. дореф.)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)

Література

Варгатюк П.Л., Шевченко М.П. О́рдо-Васи́лівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.821-834

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Материалы для географии и статистики России, т. 6. Екатеринославская губерния, с. 3.

[2] Материалы для военной географии и военной статистики России, т. 4. СПб., 1863, с. 132; Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.) , с. 129

[3] Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1214) (рос. дореф.)

[4] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[5] Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)