Саксагань
Саксага́нь — річка в Україні, в південно-східній частині Придніпровської височини, в межах Кам'янського та Криворізького районів Дніпропетровської області. Ліва притока Інгульця (басейн Дніпра). Назва походить від турецького tr:Saksağan — сорока.
| Саксагань | |
|---|---|
 | |
| 47°32′ пн. ш. 33°11′ сх. д. | |
| Витік | на північний схід від села Малоолександрівки |
| • координати | 48°26′13″ пн. ш. 34°10′22″ сх. д. |
| Гирло | р. Інгулець (в м. Кривий Ріг) |
| • координати | 47°53′51″ пн. ш. 33°19′59″ сх. д. |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Дніпропетровська область |
| Довжина | 144 км |
| Площа басейну: | 2 025 |
| Притоки: |
Праві: Лозуватка, Комісарівка, Балка Осиковата, Демурина, Балка Червона Ліві: Суха Саксагань, Балка Петина |
| Водойми в руслі | Макортівське водосховище |
| Ідентифікатори і посилання | |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Опис
Довжина 144 км, площа басейну 2 025 км². Пересічна ширина річища 29—40 м. Долина річки у верхів'ї V-подібна, нижче і в межах Кривого Рогу — переважно трапецієподібна, пересічна ширина 1,5—2 км (у пониззі до 4,5 км), глибина долини до 40 м. Заплава часто однобічна (завширшки 0,3—0,5 км, у пониззі — до 1 км), відкрита, лугова, суха. Річище нерозгалужене, переважна ширина його (за винятком водосховищ: Макортівського, Саксаганського і Кресівського) 5—15 м, максимальна — 30 м. Похил річки 0,8 м/км. Швидкість течії незначна. Природний режим річки сильно змінений регулюючим впливом дамб, скиданням шахтних і промислових вод, а також відбором води на технічні потреби. Найбільші витрати води Саксагані досягають 240 м³/сек.
На ділянці шахта «Саксагань» — Чорногорка річка переведена в підземний колектор (Саксаганський дериваційний тунель). Сучасне гирло річки розташоване на 1,5 км нижче за течією Інгульця від природного.
Сполучена каналом Дніпро — Кривий Ріг з річкою Дніпро.
Розташування
Саксагань бере початок на північний схід від села Малоолександрівки, що неподалік від міста Верхівцевого. Тече переважно на південний захід (місцями на захід). Впадає до Інгульця у південно-західній частині міста Кривого Рогу.
Основні притоки
- Праві: Лозуватка, Комісарівка, Балка Осиковата, Демурина, Балка Червона.
- Ліві: Суха Саксагань, Балка Петина.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Хільчевський В. К., Кравчинський Р. Л., Чунарьов О. В. Гідрохімічний режим та якість води Інгульця в умовах техногенезу. — К.: Ніка-центр, 2012. — 180 с.
- Шерстюк Н. П., Хільчевський В. К. Особливості гідрохімічних процесів у техногенних і природних водних обє'ктах Кривбасу. — Дніпропетровськ: Акцент, 2012. — 263 с.
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 127. — (№ 2204).
Додаткова література
- Саксагань — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
- Балки басейну річки Саксагань (в межах Кривбасу)