Оруджова Ізет Мірза Ага-кизи

Ізет Мірза Ага кизи Оруджова народилася 16 вересня 1909 року в Баку. У родині було п'ятеро дітей, найстаршою з яких була Ізет. Дочки Мірза Аги стали першими на їх вулиці, що скинули чадру. У дореволюційні роки ця вулиця так і називалася — Чадрова[2].

Ізет Оруджова закінчила дев'ятирічку. Потім навчалася у Азербайджанському нафтовому інституті[3], де вивчала хімію нафти[2]. Після закінчення вишу у 1932 році почала працювати лаборанткою в Азербайджанському науково-дослідному інституті нафтопереробної промисловості[1]. Після роботи також викладала в школі для дорослих[2].

Ще в студентські роки Ізет Оруджова, щоб допомагати родині, працювала друкаркою в «Азнафті»[2]. У цей же період вона стала зніматися в кіно. Відомий в ті роки азербайджанський драматург Джафар Джаббарли особисто запросив її знятися в головній ролі у фільмі «Севіль» за мотивами його однойменної п'єси[2]. У 1929 році фільм вийшов на екрани і зробив величезний вплив на розкріпачення багатьох азербайджанських жінок в ті роки. У 1935 році Оруджова знялася у фільмі «Алмас», також знятої за мотивами однойменної п'єси Дж. Джаббарли[1].

В Азербайджанському науково-дослідному інституті нафтопереробної промисловості Ізет Оруджова пропрацювала до 1949 року. В період з 1949 по 1965 роки вона працювала в Інституті нафтохімічних процесів Академії наук Азербайджанської РСР, а в 1967 році була призначена директором Інституту неорганічної та фізичної хімії Академії наук Азербайджанської РСР. Цей пост він обіймала до 1971 року. З цього ж року Оруджова працювала в Інституті хімії присадок Академії наук Азербайджанської РСР[3].

Роботи Ізет Оруджової присвячені переважно вивченню властивостей мастил. Їй належать дослідження вплив виду сировини, методів її переробки і різних добавок на властивості мастильних матеріалів. Вченою розроблені деякі технологічні методи виробництва присадок. Ізет Оруджова працювала над поліпшенням якості моторних масел з використанням різних присадок[3].

У 1947 році Ізет Оруджова захистила кандидатську дисертацію на тему «Шляхи покращення мастильних масел», а в 1962 році — докторську під назвою «Створення енергетичних масел з новими властивостями»[4].

У 1970 році Ізет Оруджова стала лауреатом Державної премії Азербайджанської РСР[4]. У 1972 році їй було присвоєно звання академіка Академії наук Азербайджанської РСР[3].

22 квітня 1983 Ізет Оруджова померла. Похована на Другій Алеї почесного поховання в Баку.

У 1935 році Ізет Оруджова вийшла заміж за свого сусіда Мовсума Ісмаїлзаде. Незабаром у пари народився син Ілмаз. У 1937 році Мовсума заарештували як ворога народу. Передчуваючи свій арешт, він розлучився з дружиною, аби врятувати сім'ю від репресій. Коли Ісмаїлзаде повернувся із заслання, йому було заборонено жити в Баку і він оселився в Мінгечаурі, де одружився вдруге[1].

• Белецкая В. Судьба Иззет-ханум // Огонёк: журнал. — 1970. — 31 августа (№ 31). — С. 18—19. (рос.)