Осадчий Яків Павлович
Яків Павлович Осадчий (9 [22] жовтня 1901, місто Кривий Ріг, тепер Дніпропетровської області — 6 лютого 1977, місто Челябінськ, Російська Федерація) — радянський господарський діяч, директор Первоуральського новотрубного заводу (1938—1954), директор Челябінського трубопрокатного заводу (1956—1977). Герой Соціалістичної Праці (22.03.1966). Депутат Верховної Ради РРФСР.
Осадчий Яків Павлович | |
---|---|
Народився |
22 жовтня 1901 місто Кривий Ріг |
Помер |
6 лютого 1977 (75 років) місто Челябінськ |
Поховання | Успенське кладовищеd |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | металург |
Alma mater | Всесоюзна промислова академіяd |
Знання мов | російська |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
Народився у родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1913 році коногоном, відкатником, вантажником Лар'їнських вапняних кар'єрів на Донбасі. Потім працював головою рудничного комітету Лар'їнських вапняних кар'єрів.
У 1925—1932 року — завідувач фінансового відділу професійної спілки будівельників, старший інструктор робітничого комітету, начальник відділу кадрів Дніпробуду.
У 1937 році закінчив Всесоюзну промислову академію у Москві.
У 1937—1938 року — заступник директора металургійного заводу в місті Таганрозі.
У 1938—1954 року — директор Первоуральського новотрубного заводу Свердловської області РРФСР.
У 1954—1956 року — заступник міністра чорної металургії Української РСР.
У 1956—1977 року — директор Челябінського трубопрокатного заводу (ЧТПЗ). Під його керівництвом на заводі розгорнулася величезна будівництво - реконструювалися старі цехи, будувалися нові, побудовані нові виробничі потужності, завод став першим заводом-виробником труб великого діаметру в СРСР. У 1963 році зв'язку зКарибським кризою проти СРСР ввели економічні санкції. Німеччина перестала поставляти труби большого диаметра, і на першій написали крейдою «П ... ц тобі, Аденауер!», згодом змінивши на «Труба тобі, Аденауэр!»[1]. Про це показаний фільм Відповідна міра.
Помер 6 лютого 1977 року. Похований у Челябінську на Успенському кладовищі.
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (22.03.1966)
- чотири ордени Леніна (1942, 1945, 1958, 22.03.1966)
- Орден Жовтневої Революції (1971)
- три ордени Трудового Червоного Прапора (1943, 1948, 1973)
- медалі
- Ленінська премія (1963) — за створення типового високошвидкісного агрегату безперервного пічного зварювання труб
- Сталінська премія першого ступеня (1943) — за докорінне удосконалення технології виробництва мінометних труб і деталей боєприпасів (Премія була передана колективів лауреатів у Фонд оборони)
- Сталінська премія третього ступеня (1951) — за освоєння виробництва труб з нержавіючої сталі
- Почесний громадянин Челябінська (12.10.1971)
Пам'ять
- 26 жовтня 2001 року в Челябінську на житловому будинку по вулиці Тімірязєва, 29, де з 1957 по 1977 роки проживав Я.П. Осадчий, була встановлена меморіальна дошка.
- У 2001 році заснована іменна стипендія Якова Осадчого, яку отримують найкращі студенти та аспіранти Московського інституту сталі і сплавів і Південно-Уральського державного університету.
- У 2005 році на площі перед Челябінським трубопрокатним заводом було відкрито бронзовий пам'ятник Якову Павловичу Осадчому.
- У 2009 році зупинка, на якій розташовується Челябінський трубопрокатний завод, була перейменована на «Площу Якова Осадчого».
Примітки
- Андрей Колесников (24.07.2010). Вместо доктора премьер послал к металлургам себя (рос.). Газета «Коммерсантъ» № 133. с. 1. Процитовано 1 січня 2015.
Посилання
- Осадчий Яків Павлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Яків Павлович Осадчий в енциклопедії «Челябінськ»